Читання Апостола. Ми задумані для вічності — протоієрей Олександр Клименко (відео)

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати новий цикл духовних роздумів протоієрея Олександра Клименка, присвячений тлумаченню на Апостольські читання церковного року. Цей випуск про Читання Апостола в Димитріївську суботу (Флп. 2: 5-11).

Послання апостола Павла до Филип’ян гл. 2: 5-11:

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Іісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної… Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Іісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Іісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

“Кожен із нас, який десятки разів був на погребіннях, бачив, як люди впадають у відчай, не знають, як далі жити… Люди, які не осяяні благодатною життєдайною вірою в Христа, в Його спасительний шлях, який ми з вами однозначно будемо проходити, поринають у безодню глибокого суму, з якої дуже важко вийти. Якби ж усі знали ці слова апостола Павла, що ми всі в плані Господньому, що ми для Вічності, і кожен із нас має потенційну можливість піднятися на небеса і там бути завжди із Господом. Зажди! Не наші нікчемні 30, 50, 70, 90 років, за які ми чипляємось. А завжди, тобто Вічність! Перебувати вічність разом із Тим, Хто і є реальним благом і реальним джерелом усього доброго… Усе – лише творіння і тимчасове. А найголовніше, якщо ми повноцінно проживемо з Творцем, з радістю та упованням на Творця, що ми зустрінемося з Господом і будемо завжди з Ним. Ось з яким духовним настроєм будемо приходити на заупокійні служби, радіти за спочилих та співати разом зі священиком заупокійні піснеспіви… Будемо переконані, що наші молитви Господь чує, та будемо жити так, щоб наша молитва була чистою і наше ходатайство за наших спочилих було розчуто на Небесах”, – закликав о. Олександр та побажав приносити у цей світ не тільки сльози через втрату близької людини, а й радість, що ближні вже перебувають разом зі Всевишнім, а ми лише йдемо шляхом до Нього.

Просмотров: 212