Читання Апостола. Обрядовірство, чи живе спілкування з Богом? — прот. Олександр Клименко (відео)

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати новий цикл духовних роздумів протоієрея Олександра Клименка, присвячений тлумаченню на Апостольські читання церковного року. Цей випуск про Читання Апостола в Неділю 21-у після П’ятидесятниці (Гал. 2:16–20).

Про відмінність фальшивої релігійності від істинної віри, про народні забобони щодо Святих Таїнств Церкви і те, як їх позбутися, про свідоме відкидання людиною через власне невігластво і сумніви свободи во Христі, а також про найважливіше і найнеобхідніше для нас живе спілкування з Богом. 

Послання апостола Павла до Галатів:

А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Іісуса, то ми увірували во Христа Іісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жодна людина ділами Закону не буде виправдана! Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні! Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем. Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я співрозіп’ятий Христові. І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що я живу в плоті тепер, живу вірою в Божого Сина, котрий мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

«Апостол Павел суворо говорить про те, що ми виявляємося самоосудливими грішниками, якщо пробуємо виправдатися і вірою, і Законом разом. Якщо ми довіряємо лише Христу, то входження в храм Божий з усіма його правилами лише допоможе тобі відкрити внутрішню свободу, — зазначив о. Олександр. — Свобода во Христі, вміння радіти во Христі, вміння переживати спілкування з Ним як те, що є найнеобхідніше,  — не повинно ворогувати з певними традиціями, які є всередині християнства, але має займати своє місце, що повинно бути глибшим, соровеннішим, утаємничнішим, ніж ті правила, що існують навколо».

За словами священика, наша найголовніша книга, як відомо, — Євангеліє, але чомусь саме Святе Євангеліє є забутим переважною більшістю вірян сьогодні. Через те ми і спостерігаємо невігластво й обрядовірство. Важливо нам, християнам, як наголосив він, бути по-справжньому вільними во Христі, не засуджувати інших і нести радість у Господі світу.

«Свобода нерозривно пов’язана зі словом “радість”, а радість не може бути там, де є страх, суцільне відчуття провини і моралізаторства, скрупульозне дотримання правил», — зауважив протоієрей Олександр Клименко у підсумок та закликав: «Шукаймо особистих стосунків зі Христом, не випадаючи з тієї Церкви, в якій Сам Христос перебуває, шукаймо особистого спілкування з Ним. Молімося так, начебто нам треба аж до самих печінок, говорімо з Богом так, неначебто Він стоїть перед нами, і наш діалог із Ним — це найважливіше і найнеобхідніше для нас зараз, робімо так, щоб наші думки не скакали, а були зосереджені на словах нашої молитви, щоб у свободному поклонінні Творцю ми розкривалися як особистість, і та радість, яка потім би переливалася з нашої душі, затоплювала весь світ».

Просмотров: 305