Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати новий цикл духовних роздумів протоієрея Олександра Клименка, присвячений тлумаченню на Апостольські читання церковного року. Цей випуск про Читання Апостола в Неділю 23-у після П’ятидесятниці, початок Різдвяного посту (Еф. 2: 4–10).
Священик наголосив, як напрочуд важливо в житті все робити з любов’ю до Бога і любов’ю до людини.
Він звернув особливу увагу на слова апостола Павла з Послання до ефесян про наші добрі справи: «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Бо ми Його творіння, створені в Христі Іісусі на добрі діла» (Еф. 2: 8-10).
Віра без діл є мертвою (Іак. 2: 20), як нагадав о. Олександр. Ми маємо постійно «підігрівати» нашу віру добрими справами.
«Апостол Павел нам підказує, що у синергії існують спасіння через благодать Божу і наші добрі справи. Але спасіння, яке звершується винятково через благодать Божу, а не наші справи, підтверджує це тим, як ми живемо. Добрі справи повинні існувати в нас, — наголосив клірик Бориспільської єпархії УПЦ. — Адже, за словами свт. Феофана Затворника, християнський світ знає дуже багато тих, які, отримавши благодать, заморили її. Як це буває, пише прп. Макарій Єгипетський ще в IV ст.: “И в душе есть грех, а равно соприсутствует, нимало не стесняясь, и Божия благодать… Бывает и то, что в ином есть благодать, а сердце еще нечисто… Человек имеет такую природу, что и тот, кто в глубине порока и работает греху, может обратиться к добру, и тот, кто связан Духом Святым и упоен небесным, имеет власть обратиться ко злу… Если же кто, не имея молитвы, принуждает себя к одной только молитве, чтобы иметь ему молитвенную благодать, но не принуждает себя к кротости, к смиренномудрию, к любви, к исполнению прочих заповедей Господних, то по мере его произволения и свободной воли согласно с прошением его дается ему иногда отчасти благодать молитвенная, в упокоении и веселии духа, но по нравам остается он таким же, каким был и прежде”».
У словах прп. Макарія Єгипетського, за словами священнослужителя, бачимо, що коли любов до Бога і людей та наші добрі справи існують окремо, то ми втрачаємо повноту життя зі Христом.
«Коли любов розчиняється в кожній нашій справі, коли кожна наша справа наповнена любов’ю, тоді ми отримуємо повноту во Христі. Робімо все не для себе, не задля похвали, не для того, щоб почути, що ми кращі за інших, не тому, щоб не впасти в бруд перед сусідами, не для того, щоб збагатитися, не для того, щоб наше ім’я написали на вході до храму, не для того, щоб нас відзначили орденом. Робімо добрі справи, розчиняючи в них ті чесноти, про які говорить нам Христос: любов, безкорисливість, турбота про інших, смиренномудріє, небажання похвали, смиренне терпіння і перенесення скорбот, коли твої добрі справи були витлумачені неправильно. А врешті-решт ми отримаємо від Бога найцінніший скарб — Вічність разом із ним», — закликав протоієрей Олександр Клименко.
Просмотров: 183