Про єктенію як одну з основних складових богослужіння. Про те, чому Велика єктенія називається Мирною, і що це взагалі за «мир». Про те, які саме блага ми просимо в Господа під час єктенії, і що вкладаємо у своє прохання до Бога «Господи, помилуй!» — розповідає архідиякон Анатолій (Чирченко), аспірант Київської духовної академії і семінарії, в бесіді з протоієреєм Олександром Клименком.
Дивіться сьоме відео з циклу проекту «Таємниці богослужіння», яке Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував спільно з Київською духовною академією і семінарією.
А також про те, до кого та з якою метою диякон виголошує «Благослови, Владико» перед початковим возгласом Літургії?
Що означає «Благословити Царство» та возглас «Благословенно Царство Отца и Сына и Святого Духа ныне и присно, и во веки веков»? Про що просимо під час прохання «о Свышнем мире»? Чому останнє прохання єктенії містить згадку про Пресвяту Богородицю і про всіх святих? А також про те, чому ми так часто повторюємо у зверненні до Бога під час богослужіння слова «Господи, помилуй!», і про яку милість йдеться.
Як відзначив архідиякон Анатолій (Чирченко), головним духовним станом під час Літургії має бути саме духовний мир.
«Преподобний Паїсій Величковський говорить про те, що все те, чого бракує людині в гріховному її стані, Господь має у Своїй правиці і готовий їй дати. Головною чеснотою кожного християнина повинно бути розуміння своїх гріхів, бачення своїх гріхів і стремління до зміни свого життя, тобто викорінення гріхів зі свого життя. Це нелегко робити, але кожен християни все ж таки за період свого життя має за мету — боротися зі своїм гріхом. Коли ми приходимо на Божественну літургію для того, щоб причаститися Тіла і Крові Господніх і мати прощення наших гріхів, мати допомогу від Бога через Святі Тайни та боротися зі своїм гріхом, ми предстаємо перед Господом, ми підносимо до Нього свої прохання і, розуміючи глибину своїх гріхів, маємо одну надію — на милість Господню», — зазначив він.
Усі випуски за посиланням.
Просмотров: 422