11 грудня 2021 року, на сороковий день після кончини архієпископа Краснолиманського Аліпія, у храмі Феодорівської ікони Божої Матері Покровського жіночого монастиря Лимана було звершено Божественну літургію. Богослужіння очолив митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу Горлівської єпархії.
Його Високопреосвященству співслужили митрополит Святогірський Арсеній, митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан, митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей, митрополит Сєвєродонецький і Старобільський Никодим, архієпископ Арцизький Віктор, єпископ Добропільський Спиридон, єпископ Волноваський Амвросій, єпископ Біловодський Павел, єпископ Вишневський Спиридон, єпископ Бишевський Кирил, єпископ Новопсковський Іринарх, єпископ Костянтинівський Паїсій, духовенство Горлівської, Донецької, Ізюмської, Запорізької та інших єпархій.
За богослужінням звучали заупокійні прохання за новопреставленого архієпископа Аліпія.
Після запричасного вірша із проповіддю до присутніх звернувся митрополит Святогірський Арсеній. Він поділився спогадами про архієпископа Аліпія, з яким протягом багатьох десятиліть був пов’язаний його духовний шлях, і закликав піднести молитви за упокій його душі:
«Дай Бог, щоб сьогоднішній день став днем входження владики Аліпія у вічне буття Небесного Царства, де він отримав би особливий простір для сміливих молитов за нас. Йому потрібна для цього молитва нашої любові. І ми потребуємо його молитви там, у небесній Вітчизні, в яку одного разу перейде кожен, переступивши поріг життя».
Після Літургії було звершено панахиду. Митрополит Митрофан звернувся до тих, хто молиться з архіпастирським словом, в якому зазначив, що душа людини — найголовніша святиня перед Господом:
«Царство Небесне новопреставленому архієпископу Аліпію! Те, що посіяв владика в душах і серцях людей, набагато більше за те, що ми бачимо сьогодні, перебуваючи в цьому прекрасному храмі, де його дбайливими руками зібрано багато святинь. Душа людська – найбільша святиня перед Богом, і той добрий слід, який він залишив своєю проповіддю та добрим прикладом, – це найголовніша спадщина.
Кожен із нас тією чи іншою мірою пов’язаний з його працею та його спадщиною. Нехай добре насіння, яке було посіяно його словом, дає рясні плоди в душах і серцях усіх, хто його знав і бачив, і всіх, хто чутиме розповіді про нього».
Потім владика звершив літію на могилі новоспочилого.
Після завершення богослужіння сестри та паломники монастиря зібралися за поминальною трапезою.
Просмотров: 1404