Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати новий цикл духовних роздумів протоієрея Олександра Клименка, присвячений тлумаченню на Апостольські читання церковного року. Цей випуск про Читання Апостола в Неділю 27-у після П’ятидесятниці (Кол. 3: 4–11).
Про те, як визначити, чи є ми справжніми християнами, побороти будь-які розділення у своєму серці та гідно пройти школу земного життя, аби стати відповідальним «громадянином» Царства Небесного.
Священик зазначив, що все своє земне життя ми готуємося до Небесного Царства — як школяр готується у школі, а потім у вищому навчальному закладі бути відповідальним громадянином своєї держави і люблячим батьком свого сімейства.
Як наголосив протоієрей Олександр Клименко, все і в усьому є Христос.
Послання апостола Павла до колосян 3: 4-11:
Коли з’явиться Христос, наше життя, тоді з’явитеся з Ним у славі і ви. Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних. І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними. Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її, де нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос!
«Коли ми говоримо про мертвість у Христі, то це не просто зворот. Це говорить про те, що ми повинні умертвити в собі те, що не притаманно Христу. Хіба можна побачити в собі Христа — у блуді, нечистоті, злісті, лайливості, ідолослужінні? Ні! В нас не повинно цього бути, тому що ми помираємо зі Христом, щоб воскреснути разом із Ним, — зауважив о. Олександр, акцентуючи на словах апостола Павла. — Ви можете уявити лайливість, сквернослів’я у вустах Господніх? Ні? Тоді не називайте себе християнами. Ви можете собі уявити злість і лихослів’я в особі Христа? Ні? То як тоді ми можемо дозволити собі самі, маючи таке у серці, називатися християнами?! Недвозначно тоді ми повинні заявити перед обличчям Господа, що я не Твій… Але коли помираємо разом зі Христом, то відкриваються нам такі речі, що вказують на відсутність відмінностей між нами. Це поки ми живемо, то в нас своя ієрархічна драбина, свої спроби щось довести один одному, свій характер і темперамент, свої фізичні чи розумові сили. Та ось ми помираємо, лежимо у гробі — і все уляглося, немає ніяких прагнень… Між нами немає ніякої різниці і треба всіх покривати любов’ю, треба ставитися з лагідністю до всіх».
Клірик Бориспільської єпархії наголосив, що лише у християнстві є та життєдайна криниця і той дороговказ до Христа. «Тому будемо йти цією дорогою», — закликав о. Олександр та відзначив, наскільки важливо, щоб у нашому серці не було ніяких розділень та покривати всіх і все любов’ю.
Просмотров: 250