Звіт Керуючого справами УПЦ за 2021 рік

On:
In: Новини, Священний Синод УПЦ
Tagged: , , ,

ЗВІТ КЕРУЮЧОГО СПРАВАМИ

УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

МИТРОПОЛИТА БОРИСПІЛЬСЬКОГО І БРОВАРСЬКОГО АНТОНІЯ ЗА 2021 РІК

І. Визначні події

У 2021 році найбільш знаковими подіями в житті Української Православної Церкви стали: з’їзд представників захоплених храмів Української Православної Церкви, з’їзд чернецтва Української Православної Церкви, святкування річниці Хрещення Русі та Міжнародна наукова конференція, присвячена богословсько-канонічному осмисленню принципу соборності Церкви та питання першості серед Помісних Православних Церков.

З’їзд представників захоплених храмів

Української Православної Церкви

22 лютого 2021 року, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, в Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбувся з’їзд представників захоплених храмів Української Православної Церкви. Форум очолив Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

У заході взяли участь 338 священнослужителів та вірян з чотирнадцяти областей України, які найбільше постраждали від рейдерських дій прихильників «ПЦУ». Митрополит Антоній зачитав звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія до учасників форуму, після чого також звернувся до священнослужителів та вірян зі словом підтримки і розповів про роботу Церкви у справі захисту релігійних прав та свобод.

Про поточну ситуацію з порушення прав та захист віруючих нашої Церкви також розповів Голова Синодального юридичного відділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов. Далі історіями про життя своїх парафій поділилися представники єпархій.

Після завершення виступів представників єпархій, учасники з’їзду прийняли звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради та депутатів Верховної Ради України. На завершення віруючі Української Православної Церкви записали відеозвернення до Президента України та інших представників влади з проханням захистити їхні права, а також звернулися до Помісних Православних Церков із закликом про підтримку.

З’їзд чернецтва Української Православної Церкви

На виконання рішення Священного Синоду від 12 травня 2021 року (журнал №04), 15 липня 2021 року у Свято-Успенській Почаївській Лаврі відбувся З’їзд чернецтва Української Православної Церкви, у якому взяли участь намісники (ігумени), настоятельки та представники монастирів і скитів УПЦ. Перед початком заходу була звершена Божественна літургія та молебень у Свято-Преображенському соборі Лаври, після чого делегати вклонилися святиням обителі.

Відкрився захід вітальним словом Блаженнішого Митрополита Онуфрія, після чого з доповідями, присвяченими різним сторонам чернечого життя, виступили: намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври митрополит Почаївський Володимир, намісник Свято-Успенської Святогірської Лаври митрополит Святогірський Арсеній, ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр, вікарій Бориспільської єпархії єпископ Згурівський Амвросій, намісник Воскресенського чоловічого монастиря (м. Ужгород) архімандрит Марк (Куштан), намісник Свято-Троїцького Охтирського чоловічого монастиря архімандрит Симеон (Гагатик), настоятелька Свято-Успенського Зимненського ставропігійного монастиря ігуменя Стефана (Бандура), настоятелька Анастасiївського ставропiгiйного монастиря (м. Житомир) ігуменя Михаїла (Фурманець) та настоятелька Архангело-Михайлівського жіночого монастиря (м. Одеса) ігуменя Серафима (Шевчик).

Загалом у заході взяли участь 310 учасників з 258 монастирів і 56 скитів, подвір’їв та чернечих громад Української Православної Церкви. Серед учасників було 22 архієрея Української Православної Церкви.

За результатами з’їзду учасники ухвалили, зокрема, тексти звернень до патріарха Константинопольського Варфоломія, Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради, міністра культури та депутатів Верховної Ради України.

Звертаючись до патріарха Константинопольського Варфоломія, чернецтво закликало оцінити наслідки його дій та переглянути рішення про надання Томосу так званій ПЦУ: «Ми, ченці Української Православної Церкви звертаємося до Вас із закликом оцінити наслідки Ваших дій та переглянути своє рішення. Стати знову визнаним для всіх православних першим за честю архієреєм та батьком. Згадайте тверду прихильність Православ’ю Ваших великих попередників. Задумайтесь, яка велика відповідальність буде лежати на Вас, якщо в історії Православ’я Ваше ім’я назавжди буде пов’язане з нехтуванням єдністю та буде стояти не в одному ряду з іменами Ваших великих попередників і святителів: Іоанна Златоуста, Фотія, Тарасія, Геннадія, але в ряду зрадників Церкви, які осквернили Константинопольський престол», — було наголошено у Зверненні.

У листі до Президента України учасники форуму наголосили, що впродовж 2015-2021 років в УПЦ було відкрито 30 нових монастирів, але їхні статути через необ’єктивні, упереджені дії представників державної влади, дотепер не зареєстровані у відповідних державних органах. Крім того новопризначені намісники та настоятельки через ті ж причини не можуть повноцінно виконувати обов’язки керівника монастиря. «Наші чернечі громади уже шостий рік обмежені у правах як юридичні особи, — наголосили учасники З’їзду, — що значно ускладнює, а в деяких випадках унеможливлює, їхню повноцінну діяльність, зокрема реалізацію майнових прав». У зв’язку з цим, учасники З’їзду звернулись до Президента сприяти відновленню державної реєстрації статутів монастирів Української Православної Церкви.

Також чернецтво виступило проти закону №2673-VIII, яким унеможливлюється реєстрація статутів релігійних організацій УПЦ, та закону України № 2662-VIII про примусове перейменування Української Православної Церкви і закликало В.О. Зеленського «не допустити реалізації норм зазначених законів, які мають відверто антицерковний та антиконституційний характер і можуть призвести не тільки до гострого міжконфесійного протистояння, а й дестабілізувати громадянський спокій на всій території України».

У листі до Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля учасники форуму підняли питання щодо тарифів на газ та електроенергію для монастирів Української Православної Церкви і просили голову Уряду вжити заходів для збереження тарифів на газ та електроенергію для релігійних організацій на рівні побутових споживачів, як це існувало багато років поспіль. На думку ченців, таке нормативне врегулювання унеможливить подальші неправомірні дії регіональних представників з надання послуг щодо встановлення непосильних тарифів для релігійних організацій.

 

1033-річчя Хрещення Русі

У році, що минає, 27 та 28 липня в Києві пройшли святкування, присвячені річниці Хрещення Русі та дня пам’яті її хрестителя — святого рівноапостольного великого князя Володимира.

27 липня був звершений подячний молебень біля пам’ятника Хрестителю Русі на Володимирській гірці у Києві, який очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. На святкування до Києва також прибули ієрархи з Помісних Православних Церков. Крім того, за богослужінням разом із своїм Предстоятелем молився єпископат, духовенство, православні віряни з усієї України та групи іноземних паломників з Чорногорії, Грузії, Польщі та інших країн.

Після завершення молебню, за підрахунками Української Православної Церкви, 350 тисяч вірян пройшли Хресною ходою центральними вулицями Києва від Володимирської гірки до Києво-Печерської Лаври та взяли участь в урочистому Всенічному бдінні. Цьогоріч Хресний хід супроводжували такі святині: мощі святого князя Володимира та чудотворні ікони Пресвятої Богородиці: Почаївська та Зимненська чудотворні ікони Божої Матері — з заходу нашої країни, Святогірська ікона Божої Матері — зі сходу, Касперівська ікона Божої Матері — з півдня і Любецька ікона Божої Матері — з північної частини України.

Біля поклінного хреста на вулиці Грушевського Блаженніший Митрополит Онуфрій разом з єпископатом, духовенством та мирянами помолився за упокій душ тих, хто загинув у трагічних подіях лютого 2014 року, та поклав квіти.

Після прибуття до Лаври молитва паломників у святій обителі продовжувала лунати всю ніч. У храмі преподобних Антонія та Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври безперервно звершувались молебні та акафісти перед святинями, які очолювали Хресний хід, а опівночі у цьому ж храмі була звершена Божественна літургія.

У сам день свята, 28 липня, Предстоятель УПЦ у співслужінні представників Помісних Православних Церков, єпископату, духовенства Української Православної Церкви та гостей у священному сані звершив Божественну літургію на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

 

Міжнародна наукова конференція «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри»

У 2021 році виповнилося 1970 років з часу проведення Апостольського Собору в Єрусалимі та 1570 років з часу проведення IV Вселенського Собору. У зв’язку з цим, Священний Синод Української Православної Церкви на своєму засіданні 12 травня 2021 року (журнал №03) доручив Київській духовній академії провести заходи, присвячені богословсько-канонічному осмисленню принципу соборності Церкви та питання першості серед Помісних Православних Церков.

На виконання цього доручення, 11 листопада 2021 року в Києві відбулась Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри». Роботу Міжнародної конференції очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, який звернувся до учасників форуму з вітальним словом. Зокрема, Його Блаженство зауважив, що соборний устрій Православної Церкви опинився під загрозою. «Константинопольський Патріархат все голосніше говорить про свої особливі «права» та намагається одноосібно вирішувати найважливіші питання церковного життя. Саме уявлення Константинопольської Церкви про свій особливий статус, — наголосив Предстоятель УПЦ, — є першопричиною тієї важкої кризи, у якій сьогодні опинилося все Світове Православ’я».

Також Блаженніший владика вкотре зауважив, що тільки шляхом скликання зібрань предстоятелів Помісних Церков, а, можливо, і Всеправославного Собору, можна знайти вихід з важкої кризи, яка поставила Світове Православ’я на межу розколу.

Участь у науковому форумі як очно, так і дистанційно взяли представники шести Помісних Православних Церков: Антіохійської, Сербської, Болгарської, Польської, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини та Православної Церкви в Америці. Загалом на конференції виступив 21 доповідач.

ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви

За звітний період відбулось 4 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви: 9 грудня 2020 року, 12 травня 2021 року, 17 серпня 2021 року та 16 листопада 2021 року. У його засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький  і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

18 червня 2021 року відійшов до Господа постійний член Священного Синоду УПЦ та голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Преосвященний митрополит Луганський і Алчевський Митрофан. У зв’язку з цим, на засіданні Синоду 17 серпня (журнал №24) головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків та постійним членом Священного Синоду було призначено Преосвященного митрополита Чернівецького і Буковинського Мелетія.

Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій, архієпископ Конотопський і Глухівський Роман, архієпископ Вознесенський і Первомайський Олексій, архієпископ Шепетівський і Славутський Євсевій.

Одним з важливих рішень Священного Синоду, який відбувся 9 грудня 2020 року, стало висловлення позиції щодо заяви Патріарха Константинопольського Варфоломія відносно статусу Української Православної Церкви. Зокрема, члени Синоду констатували, що «така заява є загрозою для збереження релігійного миру в Україні й поглиблює кризу у світовому Православ’ї». Священний Синод також наголосив, що дії Константинопольського Патріархату з легалізації українських розкольників та намагання видати їх за канонічну Церкву є незаконними та антиканонічними. Саме Українська Православна Церква веде свою спадкоємність від Київської Митрополії, що була створена в 988 році. В той час як «УАПЦ» і «УПЦ КП», на базі яких постала «ПЦУ», є новоствореними структурами, які відкололися від Української Православної Церкви.

На переконання членів Синоду, «намагання Патріарха Варфоломія диктувати свою волю іншим Помісним Церквам не відповідає православній екклезіології. А його амбіції, антицерковні дії та їхні наслідки потребують обговорення та принципової оцінки на всеправославному рівні».

Також Синод звернувся до Президента України В. Зеленського з приводу скасування законів №2662-VIII про примусове перейменування Української Православної Церкви та №2673-VIII, яким унеможливлюється реєстрація статутів релігійних організацій УПЦ. Зокрема, у Зверненні зазначено, що вказані закони суперечать Конституції України, а мільйони віруючих Української Православної Церкви — найбільшої конфесії України, хочуть оголосити людьми другого сорту у своїй країні.

На цьому ж засіданні Священний Синод затвердив оновлений склад Комісії по канонізації святих при Священному Синоді Української Православної Церкви (журнал №42).

12 травня 2021 року Священний Синод ухвалив рішення (журнал №01), відповідно до якого було наголошено, що духовенство, чернецтво і віряни Української Православної Церкви у своєму церковному житті та діяльності мають керуватися рішеннями, ухваленими Священним Синодом Української Православної Церкви.

Також Священний Синод створив при Відділі зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви громадську раду із взаємодії Української Православної Церкви з державними, приватними установами і організаціями та об’єднаннями громадян (журнал №02). Відповідальним за діяльність новоствореної структури призначено Преосвященного єпископа Вишневського Спиридона.

Предметом розгляду Синоду стало питання щодо окормлення православної української діаспори (журнал №05). У зв’язку з великою кількістю українців, які проживають або працюють за межами України, Синод констатував необхідність духовного окормлення української діаспори. Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ було доручено звершувати організацію та координацію духовного окормлення вірян УПЦ, які проживають або працюють закордоном, а єпархіальним Преосвященним Української Православної Церкви — інформувати Відділ зовнішніх церковних зв’язків УПЦ про місця компактного проживання мирян з ввірених їм єпархій за кордоном, з метою подальшої організації місій або парафій.

У відповідь на ініціативу голови Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів, у складі зазначеного відділу створено Комісію у справах душпастирства у сфері охорони здоров’я, яка долучиться до процесу впровадження капеланства у сфері охорони здоров’я України (журнал №06). З метою підготовки медичних капеланів Української Православної Церкви, Синодальним відділом з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів разом з Учбовим комітетом та Київською духовною академією буде розроблена відповідна навчальна програма.

На засіданні 17 серпня Синод затвердив новий склад Комісії у справах монастирів, а також включив нових членів до складу Комісії по канонізації святих.

16 листопада засідання Священного Синоду УПЦ вперше проходило у дистанційному режимі. На цьому засіданні члени Синоду ухвалили у 2022 році провести урочисті заходи з нагоди 30-річчя Харківського Архієрейського Собору (журнал №38).

Священним Синодом розглянуті кадрові питання щодо єпархіальних архієреїв Української Православної Церкви:

 

  1. у зв’язку з упокоєнням керуючого Луганською єпархією Преосвященного митрополита Луганського і Алчевського Митрофана, новим керуючим Луганською єпархією призначено Преосвященного митрополита Ровеньківського і Свердловського Пантелеімона (журнал №23 від 17 серпня 2021 року).
  2. керуючим Ровеньківською єпархією призначено Преосвященного архієпископа Овідіопольського Аркадія, вікарія Одеської єпархії (журнал №23 від 17 серпня 2021 року).
  3. 15 вересня 2021 року відійшов до Господа Преосвященний митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій. У зв’язку з цим, на засіданні Синоду від 16 листопада 2021 року (журнал №37) керуючим Рівненською єпархією призначено Преосвященного єпископа Дубенського Пимена, який до цього був вікарієм Рівненської єпархії.

За звітний період в Українській Православній Церкві було утворено п’ять чоловічих чернечих обителей:

  1. на честь Чесного і Животворящого Хреста Господнього (Долина Хрестів) Могилів-Подільської єпархії (журнал №07 від 12 травня 2021 року);
  2. на честь Усікновення глави Іоанна Предтечі Чернівецько-Буковинської єпархії (журнал №08 від 12 травня 2021 року)
  3. Свято-Воскресенський Новоафонський монастир Львівської єпархії (журнал №09 від 12 травня 2021 року);
  4. на честь Рудосільської ікони Пресвятої Богородиці Білоцерківської єпархії (журнал №27 від 17 серпня 2021 року);
  5. на честь Похвали Пресвятої Богородиці Мукачівської єпархії (журнал №28 від 17 серпня 2021 року).

Відповідно до рапортів архієреїв Української Православної Церкви, затверджені намісники (ігумени) та настоятельки для 14 чернечих обителей:

Для чоловічих монастирів:

  1. Іоанно-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря Чернівецько-Буковинської єпархії (журнал №43 від 9 грудня 2020 року);
  2. на честь Чесного і Животворящого Хреста Господнього (Долина Хрестів) Могилів-Подільської єпархії (журнал №07 від 12 травня 2021 року);
  3. на честь Усікновення глави Іоанна Предтечі Чернівецько-Буковинської єпархії (журнал №08 від 12 травня 2021 року);
  4. Свято-Воскресенського Новоафонського монастиря Львівської єпархії (журнал №09 від 12 травня 2021 року);
  5. Космо-Даміанівського чоловічого монастиря Сімферопольської єпархії (журнал №10 від 12 травня 2021 року);
  6. Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Могилів-Подільської єпархії (журнал №14 від 12 травня 2021 року);
  7. на честь Рудосільської ікони Пресвятої Богородиці Білоцерківської єпархії (журнал №27 від 17 серпня 2021 року);
  8. на честь Похвали Пресвятої Богородиці Мукачівської єпархії (журнал №28 від 17 серпня 2021 року);
  9. Свято-Пантелеімонівського чоловічого монастиря Одеської єпархії (журнал №29 від 17 серпня 2021 року);
  10. Спасо-Преображенського чоловічого монастиря Бориспільської єпархії (журнал №30 від 17 серпня 2021 року);
  11. на честь Піщанської ікони Божої Матері Ізюмської єпархії (журнал №39 від 16 листопада 2021 року).

Для жіночих монастирів:

  1. Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії (журнал №11 від 12 травня 2021 року);
  2. жіночого монастиря на честь святої великомучениці Варвари Білоцерківської єпархії (журнал №12 від 12 травня 2021 року);
  3. Свято-Успенського Єлецького жіночого монастиря Чернігівської єпархії (журнал №13 від 12 травня 2021 року).

Важливою сферою діяльності Священного Синоду Української Православної Церкви є прославлення давніх і новоявлених ікон Божої Матері та встановлення святкування на їхню честь.

За звітний період до Церковного календаря УПЦ внесено святкування на честь ікони Божої Матері «Володимирська-Десятинна». День святкування встановлено у п’ятницю Світлої седмиці (журнал №45 від 9 грудня 2020 року).

Згідно з рішенням Синоду від 9 грудня 2020 року (журнал №46) також до Церковного календаря Української Православної Церкви внесено ім’я блаженного Іоанна Босого (Расторгуєва), Христа ради юродивого, з встановленням дня його пам’яті 16 / 29 грудня (старий / новий стиль).

 

До лику місцевошанованих святих Української Православної Церкви причислені 11 подвижників благочестя.

  1. преподобномученик архімандрит Аристарх (Сітало), шанування в межах Сумської єпархії (журнал №47 від 9 грудня 2020 року). День пам’яті — 5 / 18 липня (старий / новий стиль). Прославлення в лику святих відбулося 25 вересня 2021 року в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Суми. Богослужіння очолив Предстоятель Української Православної Церкви.
  2. священномученик пресвітер Василій Слотвинський, шанування в межах Олександрійської єпархії (журнал №48 від 9 грудня 2020 року). День пам’яті — 23 квітня / 6 травня (старий / новий стиль);
  3. священномученик пресвітер Феодор Статкевич,  шанування в межах Олександрійської єпархії (журнал №49 від 9 грудня 2020 року). День пам’яті — 7 / 20 лютого (старий / новий стиль);
  4. священномученик пресвітер Олександр Балануца, шанування в межах Олександрійської єпархії (журнал №50 від 9 грудня 2020 року). День пам’яті — 14 / 27 серпня (старий / новий стиль);
  5. священномученик пресвітер Іаков Іллічевський, шанування в межах Олександрійської єпархії (журнал №51 від 9 грудня 2020 року). День пам’яті — 16 / 29 липня (старий / новий стиль). 21 червня 2021 року в Покровському кафедральному соборі в Олександрії Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив богослужіння та прославлення в лику святих вказаних місцевошанованих святих Олександрійської єпархії.
  6. святитель Євменій (Хорольський), архієпископ Житомирський і Овруцький, шанування в межах Житомирської єпархії (журнал №15 від 12 травня 2021 року). День пам’яті 12 / 25 серпня (старий / новий стиль). Прославлення у лику святих відбулось 25 серпня 2021 року в Спасо-Преображенському кафедральному соборі Житомира. Богослужіння очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
  7. священномученик Михаїл Под’єльський, пресвітер Зазимський, шанування в межах Бориспільської єпархії (журнал №32 від 17 серпня 2021 року). День пам’яті — 14 / 27 листопада (старий / новий стиль). Прославлення у лику святих очолив Предстоятель УПЦ у Покровському кафедральному соборі Борисполя 23 листопада 2021 року.
  8. святитель Ієрофей (Лобачевський), єпископ Острозький, шанування в межах Рівненської єпархії (журнал №33 від 17 серпня 2021 року). День пам’яті 17/30 квітня (старий / новий стиль);
  9. преподобний Антоній (Ноздрін) Балтський, шанування в межах Балтської єпархії (журнал №34 від 17 серпня 2021 року). День пам’яті — 9/22 серпня (старий / новий стиль);
  10. священномученик пресвітер Миколай Виноградов, шанування в межах Кіровоградської єпархії (журнал №35 від 17 серпня 2021 року). День пам’яті — 2 / 15 червня (старий / новий стиль);
  11. священномученик пресвітер Платон Купчевський, шанування в межах Кіровоградської єпархії (журнал №35 від 17 серпня 2021 року). День пам’яті — 2 / 15 червня (старий / новий стиль).

На засіданнях Синоду для богослужбового використання були затверджені такі тексти:

  1. служба Луганській іконі Божій Матері (журнал №52 від 9 грудня 2020 року);
  2. акафіст Луганській іконі Божій Матері (журнал №16 від 12 травня 2021 року);
  3. Послідування благословення врачебниці (журнал №17 від 12 травня 2021 року);
  4. Молебний спів про хвору дитину (журнал №18 від 12 травня 2021 року);
  5. Послідування благословення іконописців (журнал №19 від 12 травня 2021 року).

За звітний період було звершено 4 єпископські хіротонії.

  1. клірика Миколаївської єпархії архімандрита Варнаву (Гладуна) обрано єпископом Новобузьким, вікарієм Миколаївської єпархії (журнал №53 від 9 грудня 2020 року). Архієрейська хіротонія була звершена 13 грудня 2020 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври;
  2. єпископом Костянтинівським, вікарієм Горлівської єпархії обрано архімандрита Паїсія (Шинкарьова) (журнал №20 від 12 травня 2021 року). Хіротонія була звершена 13 червня 2021 року в Успенському соборі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
  3. архімандрит Антоній (Пухкан), клірик Київської єпархії обраний єпископом Корсунь-Шевченківським, вікарієм Черкаської єпархії обрано (журнал №21 від 12 травня 2021 року). Єпископська хіротонія була звершена 6 червня 2021 року в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври;
  4. насельнику Києво-Печерської Лаври архімандриту Агафону (Опанасенку) визначено бути єпископом Коктебельським, вікарієм Феодосійської єпархії (журнал №36 від 17 серпня 2021 року). Хіротонія у єпископа була звершена 28 серпня 2021 року в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.

ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви

Протягом звітного періоду Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершував богослужіння та прославлення у лику святих, освячував храми, відвідував єпархії Української Православної Церкви, очолював засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, брав участь у засіданнях Священного Синоду Руської Православної Церкви, проводив зустрічі, представляв Українську Православну Церкву на загальнодержавних заходах тощо.

Його Блаженство звершив понад 200 богослужінь, очолив прославлення у лику святих 7 подвижників благочестя, очолив 4 єпископські хіротонії. Блаженніший владика з Первосвятительським візитом відвідав Бориспільську, Донецьку, Житомирську, Запорізьку, Ізюмську, Конотопську, Криворізьку, Львівську, Олександрійську, Сумську, Харківську, Черкаську та Чернівецько-Буковинську єпархії. Традиційно, Предстоятель УПЦ відвідував Свято-Успенську Почаївську Лавру та Свято-Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир, що на Волині, де звершував богослужіння.

Предстоятель Української Православної Церкви мав зустрічі з представниками Помісних Православних Церков, Президентом України, політиками та культурними діячами. Традиційно, Його Блаженство брав участь у загальнодержавних та інших офіційних заходах, серед яких, зокрема, з нагоди 25-ої річниці прийняття Конституції України (28 червня), 30-ої річниці Дня Незалежності (24 серпня), вшанування загиблих у 80-ті роковини трагедії у Бабиному Яру (6 жовтня) та вшанування пам’яті жертв Голодомору (27 листопада).

28 квітня 2021 року Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським. У зустрічі також взяли участь представники інших релігійних організацій. Під час зустрічі були обговорені питання щодо святкування Великодня в умовах карантинних обмежень, мирного врегулювання ситуації на сході України та інші актуальні питання сьогодення.

27 липня, напередодні святкувань 1033-ої річниці Хрещення Русі, Предстоятель УПЦ зустрівся з новопризначеним міністром Внутрішніх справ України Денисом Монастирським. Під час зустрічі високопосадовець заявив, що поліція готова законно протидіяти всім можливим провокаціям і обов’язково забезпечить громадський порядок і безпеку всіх громадян незалежно від їх конфесійної приналежності.

Того ж дня увечері Блаженніший Митрополит Онуфрій прийняв делегації Помісних Православних Церков, які прибули на святкування 1033-ліття Хрещення Русі. Зокрема, Предстоятель УПЦ прийняв делегацію Антіохійського Патріархату, Сербської Православної Церкви та Православної Церкви Чеських земель і Словаччини. Гості привітали Його Блаженство з 1033-літтям Хрещення Київської Русі та передали вітання від Предстоятелів своїх Церков.

17 грудня Предстоятель Української Православної Церкви взяв участь у зустрічі представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Президентом України. Під час зустрічі Блаженніший Митрополит Онуфрій пояснив Президенту позицію релігійної спільноти України щодо небезпек, які несе Стамбульська конвенція, та закликав не ратифіковувати її. У свою чергу, Володимир Зеленський запевнив, що без діалогу з главами церков і релігійних організацій і широкого обговорення не підписуватиме важливих документів. Також глава держави подякував релігійним діячам за допомогу українським військовим та активну участь у боротьбі з пандемією COVID-19.

Як Предстоятель Української Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Онуфрій звертався зі Зверненнями до багатомільйонної пастви з приводу нагальних питань.

Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій за звітний період брав участь у його засіданнях 29 грудня 2020 року, 13 квітня, 15 квітня, 9 червня, 17 червня, 23-24 вересня, 15 жовтня та 8 листопада 2021 року. Участь Його Блаженства у засіданнях Синоду Руської Православної Церкви за звітний період відбувалась у дистанційному режимі.

З 2017 року виходять з друку видання авторства Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Зокрема, вже опубліковані такі праці: «Ответы на вопросы. Том I» (2017), «Слова, послания, ответы. Том II» (2018), «Слова, послания, ответы. Том III» (2019), «”Бог призвав, і я пішов”. Відповіді на питання» (2019), «”Завжди з Богом”. Слова, послання, відповіді. Частина друга» (2020), «Дар Божої любові». Слова, послання, відповіді Частина третя» (2020). У збірках містяться слова, проповіді, послання Предстоятеля Української Православної Церкви та відповіді на питання, що стосуються різних аспектів духовного й громадського життя.

Продовжуються щотижневі відеозвернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія до вірян в рамках нового циклу передачі «Слово Предстоятеля». Завдячуючи програмі мільйони вірян Української Православної Церкви мають змогу побачити і почути свого Предстоятеля, який звертається з повчаннями та розкриває Євангельські істини. Станом на сьогодні вже вийшов 41-й випуск програми нового сезону.

На початку грудня 2021 року Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій посів найвище місце серед духовних лідерів України у Національному рейтингу впливовості «Еліта України – 2021». Список склав Міжнародний експертний клуб та рейтингове агентство ElitExpert. За підсумками поточного року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій знову визнаний найвпливовішим духовним лідером в Україні. У рейтингу ТОП-100 людей і явищ, підготовленому медіа-холдингом «Вести», експерти поставили ім’я Предстоятеля Української Православної Церкви на 15 місце. «Скромний і аскетичний Митрополит є прикладом, гідним наслідування: вистоявши в кризові 2018-2019 роки під його егідою, Українська Православна Церква загартувалась і зберегла міцність духу. Більше того, процес до певної міри навіть звертається назад: серед громад, які переходили до новоствореної ПЦУ в 2018-му, вже знайшлися такі, які готові повернутися назад до УПЦ», — зазначають укладачі рейтингу. У 2019 році в переліку найвпливовіших українців Блаженніший Митрополит Онуфрій посідав 17 місце, у 2020 —                16-е.

ІV. Управління справами Української Православної Церкви

 

З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Керуючий справами за звітний період відвідував з візитами Помісні Православні Церкви, проводив зустрічі з Предстоятелями та представниками Помісних Православних Церков, політичними та культурними діячами, брав участь у відкритті наукових форумів і виставок, виступав з доповідями на міжнародних наукових форумах, проводив соціальну та благодійницьку діяльність тощо.

2 лютого у складі представників Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій Керуючий справами взяв участь у відкритті п’ятої сесії IX скликання Верховної Ради України.

22 лютого в Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври очолив з’їзд представників захоплених храмів Української Православної Церкви.

30 березня в Актовій залі Києво-Печерської Лаври Керуючий справами під час відкриття ХІ щорічної студентської конференції «Студентська наука в духовній школі», організована Київською духовною академією, виголосив звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія до організаторів та учасників форуму та виступив із доповіддю на тему: «Православне вчення про Церкву: сучасні виклики та пошуки відповідей».

1 травня митрополит Бориспільський і Броварський Антоній очолив делегацію Української Православної Церкви на Святу Землю, яка доставила в Україну Благодатний вогонь.

Керуючий справами УПЦ відвідав з офіційними візитами Сербську Православну Церкву, Грузинську Православну Церкву, Антіохійський Патріархат та Албанську Православну Церкву, де зустрівся з Предстоятелями цих Помісних Православних Церков.

На запрошення ієрархів з Помісних Православних Церков, Керуючий справами взяв участь у таких заходах:

4-5 вересня очолив офіційну делегацію УПЦ до м. Подгориці (Чорногорія) для участі в інтронізації Митрополита Чорногорського і Приморського Іоанникія. Богослужіння очолив Святіший Патріарх Сербський Порфирій у співслужінні представників Руської, Болгарської, Польської, Албанської Православних Церков та Православної Церкви Чеських земель і Словаччини.

26 листопада взяв участь у святкуванні престольного свята монастиря на честь святителя Іоанна Златоуста у місті Бітола (Республіка Північна Македонія) та привітав архієпископа Охридського і митрополита Скопійського Іоанна з Днем тезоіменитства.

Протягом звітного періоду Управлінням справами УПЦ тридцяти постраждалим від розкольників громадам з Волинської, Володимир-Волинської, Івано-Франківської, Кам’янець-Подільської, Поліської, Рівненської та Хмельницької єпархій були передані набори необхідного начиння для звершення богослужінь.

1 квітня Керуючий справами звершив освячення медичного кабінету при столичному Покровському храмі на Оболоні, а 24 квітня — Центру соціальної та гуманітарної допомоги УПЦ для нужденних на території Свято-Воскресенського кафедрального собору м. Києва.

V. Діяльність єпископату Української Православної Церкви

У 2021 році, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архієреї УПЦ взяли участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівня.

З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі:

3 25 березня по 2 квітня 2021 року тривала паломницька поїздка делегації чернецтва Української Православної Церкви до монастирів Єгипту. До складу делегації увійшли такі Преосвященні: намісник Свято-Успенської Святогірської Лаври митрополит Святогірський Арсеній; намісник монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі «Церковщина» єпископ Гостомельський Тихон та намісник Благовіщенського Ніжинського монастиря єпископ Ладанський Феодосій. В останній день паломництва делегація зустрілась з Патріархом Коптським Тавадросом ІІ.

З 17 по 21 травня Преосвященний митрополит Вінницький і Барський Варсонофій разом із групою паломників звершив паломницьку поїздку до святинь Сербської Православної Церкви.

5-6 червня на запрошення архієпископа Люблінського і Холмського Авеля (Польська Православна Церква) Преосвященний митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим та вікарій Рівненської єпархії Преосвященний єпископ Дубенський Пимен взяли участь у святкуваннях з вшанування пам’яті Собору святих мучеників Холмських і Підляшських у місті Холм (Польща). 21 вересня вікарій Київської Митрополії Преосвященний єпископ Баришівський Віктор взяв участь у святкуваннях у м. Холм з нагоди вшанування Холмської ікони Божої Матері.

27 червня Преосвященний митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир взяв участь в освяченні головного храму монастиря на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці в Супраслі (Польща). Чин освячення очолив Предстоятель Польської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава у співслужінні ієрархів і духовенства Польської, Грузинської та Української Православних Церков.

5 липня вікарій Хустської єпархії Преосвященний єпископ Угольський Симеон співслужив архієпископу Празькому Михаїлу та архієпископу Бероунському Іоакиму за богослужінням в кафедральному соборі на честь святих рівноапостольних Кирила і Мефодія в Празі. Архієреї освятили новий престол у кафедральному соборі.

11 липня на запрошення Преосвященного митрополита Доростольського Якова (Болгарська Православна Церква) Преосвященний митрополит Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт взяв участь в урочистостях на честь Доростольських святих у місті Сілістра (Болгарія). За Божественною літургією митрополит Агапіт співслужив ієрархам Болгарської та Румунської Церков. 9-10 жовтня Преосвященний митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин взяв участь у святкуваннях у цьому ж місті з нагоди 20-річчя відродження Доростольської єпархії.

30 серпня вікарій Київської Митрополії Преосвященний архієпископ Васильківський Миколай прибув на Кіпр та від імені Предстоятеля Української Православної Церкви привітав митрополита Вострського Тимофія, Екзарха Пресвятого Гробу Господнього на Кіпрі з 70-річчям з Дня народження.

За звітний період під час відвідин о. Корфу Преосвященні митрополити Полтавський і Миргородський Филип та Черкаський і Канівський Феодосій зустрічалися з ієрархом Елладської Православної Церкви митрополитом Керкірським, Паксоським і Діапонтійських островів Нектарієм.

12 вересня Преосвященний митрополит Агафангел, на запрошення архієпископа Унгенського і Ниспоренського Петра, взяв участь в урочистостях з нагоди престольного свята Олександро-Невського кафедрального собору в місті Унгени (Молдова) і очолив Божественну літургію в споруджуваному кафедральному соборі на честь ікони Божої Матері «Гербовецька».

16 вересня ректор Київської духовної академії і семінарії Преосвященний єпископ Білогородський Сильвестр дистанційно виступив з доповіддю на тему: «Отражение учения о первенстве Константинопольского Патриарха в нормативных документах ПЦУ» на конференції «Мировое Православие: первенство и соборность в свете православного вероучения», що проходила в Сергіївському залі кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

22 жовтня Преосвященний архієпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Сербія в Україні А. Йовановичем. Посол Сербської Республіки відвідав Хрестовоздвиженський храм — усипальницю родини Раєвських у с. Розумівка Олександрівської ОТО.

7 та 8 листопада голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ Преосвященний митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій звершив богослужіння на православних парафіях в Форте-дей-Мармі та в Пізі в Італії, які були створені Відділом зовнішніх церковних зв’язків УПЦ для пастирської опіки українців закордоном.

Протягом року Преосвященні митрополити Луганський і Алчевський Пантелеімон, Львівський і Галицький Філарет, Ніжинський і Прилуцький Климент та єпископ Баришівський Віктор представляли УПЦ у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій, а також на засіданнях Українського біблійного товариства.

Як і минулого року, Преосвященні архієреї у своїх єпархіях зустрічалися з посадовцями та зі спостерігачами спеціальної моніторингової місії в Україні Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

У зв’язку з 70-літтям від Дня народження та за заслуги перед Українською Православною Церквою, найвищої богослужбової                     нагороди — права служіння з предношенням Святого Хреста удостоєні Преосвященний митрополит Хустський і Виноградівський Марк та Преосвященний митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон.

У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви:

митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел — знаком Предстоятеля Української Православної Церкви; митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій — орденом святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня; митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій — знаком Предстоятеля Української Православної Церкви; митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем — орденом святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня; митрополит Полтавський і Миргородський Филип — орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня; митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука — орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня; митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф — орденом Різдва Христового; митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор — орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня; митрополит Черкаський і Канівський Феодосій — орденом Різдва Христового; митрополит Новокаховський і Генічеський Філарет — орденом святителя Феодосія Чернігівського; митрополит Кременчуцький і Лубенський Миколай — орденом святого рівноапостольного князя Володимира I ступеня; архієпископ Бучанський Пантелеімон — орденом преподобного Іова Почаївського ІІ ступеня; архієпископ Конотопський і Глухівський Роман — орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня; єпископ Хотинський Веніамін — орденом святителя Феодосія Чернігівського та єпископ Ірпінський Лавр — орденом святителя Димитрія Ростовського.

За багатолітнє служіння та заслуги перед Українською Православною Церквою архіпастирі УПЦ були удостоєні богослужбових нагород:

17 серпня, з нагоди 7-ої річниці інтронізації, Предстоятель Української Православної Церкви возвів у сан митрополита архієпископів: Івано-Франківського і Коломийського Серафима, Роменського і Буринського Іосифа та Черкаського і Канівського Феодосія. У сан архієпископа возведені: єпископ Золотоношський Іоанн, єпископ Болградський Сергій, єпископ Новосанжарський Веніамін та єпископ Іванківський Касіан.

Протягом звітного року відійшли до Господа Преосвященний митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук, +18.06.2021), Преосвященний митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій (Ващук, +15.09.2021), вікарій Горлівської єпархії Преосвященний архієпископ Краснолиманський Аліпій (+02.11.2021) та Преосвященний митрополит Джанкойський і Роздольненський Аліпій (Козолій, +16.11.2021).

VІ. Українська Православна Церква і Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО)

 

Протягом звітного періоду Українська Православна Церква брала активну участь у роботі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦІРО). За цей час відбулось 14 засідань Ради, на яких представники Української Православної Церкви мали зустрічі з Президентом України, Прем’єр-міністром України, очільниками міністерств та парламентських фракцій, дипломатами. Предметом обговорень стали актуальні проблеми релігійного і загальнодержавного значення. Також представники Української Православної Церкви у складі ВРЦіРО взяли участь в урочистостях з нагоди 25-ої річниці Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Українська Православна Церква брала участь у підготовці звернень ВРЦіРО до Президента та Прем’єр-міністра України щодо підтримки сім’ї і сімейних цінностей, щодо викликів, пов’язаних з демографічною кризою в Україні, щодо захисту прав дітей, проти просування гендерної ідеології та фінансування кіно, що пропагує ЛГБТ-відносини.

VІІ. Українська Православна Церква і сучасна суспільно-політична ситуація

Протягом 2021 року в Українській Православній Церкві побудовано 22 храми замість захоплених представниками «ПЦУ». З них 18 вже освячені.

Позитивним стало зниження кількості рейдерських захоплень храмів УПЦ. Цього року Юридичним відділом УПЦ зафіксовано 7 таких випадків. Але при цьому також зафіксовано 20 випадків пограбувань та 4 акти вандалізму.

За звітний період в деяких регіонах мали місце антиконституційні заяви місцевих представників влади із закликом не відвідувати богослужіння в храмах Української Православної Церкви, а також пікетування проти будівництва храмів в тих місцевостях, де храми УПЦ були захоплені.

Окремо слід відмітити, що 11 листопада 2021 року Комітет з прав людини ООН ухвалив знакове та резонансне рішення на користь УПЦ, у якому визнав факти порушень прав УПЦ, та у імперативній формі звернувся до держави України з вимогою забезпечити розслідування справ по заявах вірян УПЦ та захистити храми від захоплень, насильства та актів вандалізму. Рішення дозволяє у подальшому розвивати правозахисну роботу у більш глибокому форматі.

У напрямку судового захисту від рейдерського захоплення храмів УПЦ важливим є визначення правової позиції щодо захисту в контексті рішення Великої Палати Верховного Суду (постанова від 6 квітня 2021 року у справі №910/10011/19). Ця постанова вносить ясність в питання юрисдикції подібних судових спорів та встановлює, відповідно до предмету подання, провадження захисту в межах господарського судочинства.

Продовжується судове оскарження Наказу Міністерства культури України №37 від 25.01.2019 щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію так званого закону про перейменування. Також в Конституційному Суді України продовжується розгляд конституційного подання №1-13/2019 (374/19) щодо назви релігійних організацій. Важливість цього полягає в ліквідації штучного, політизованого механізму блокування діяльності Української Православної Церкви.

Напрямок реєстрації релігійних організацій УПЦ, на жаль, продовжує залишатися закритим.

Особливого напруження цього року викликала ситуація навколо питання комунальних послуг для потреб релігійних організацій. Зокрема, питання про фіксовану ціну на природній газ. На жаль, уникнути підвищення цін та збереження їх на рівні побутового споживача не вдалося. Критичним є те, що не дивлячись на важливість місії, яку виконує Церква в Україні, на ситуацію з карантинними обмеженнями, на заборону будь-якої фінансової підтримки релігійних організацій з боку місцевих та державних бюджетів, ціна природнього газу для потреб релігійних організацій зафіксована на рівні ціни бюджетних організацій, що в свою чергу отримують бюджетні асигнування.

У 2021 році законодавчий процес наповнювали різноманітні законодавчі ініціативи, що прямо впливають на сферу державно-церковних відносин. Проте, проекти Законів щодо рівноправності громадян, діяльності релігійних організацій та забезпечення конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання, про паспорт громадянина України у формі книжечки, щодо відповідальності за пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму так і не потрапили на порядок денний сесій Верховної Ради України. Завдячуючи неодноразовим зверненням та листам Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Священного Синоду Української Православної Церкви та вірян УПЦ вдалося стримати прийняття законопроектів, що мають на меті: 1) узаконення евтаназії і самогубства; 2) нав’язування гендерної ідеології, що не стосується захисту від домашнього насильства, проте суттєво шкодить моральним засадам, сімейним і християнським цінностям українського суспільства (Стамбульська конвенція).

Окремої уваги заслуговує прийнятий 30 листопада 2021 року Верховною Радою України Проект Закону №4626 «Про військове капеланство», направлений на закріплення достойного соціального статусу для священнослужителів, які звершують служіння у різних військових формуваннях України. 17 грудня закон підписаний Президентом України. Тепер очікується його рівноправне застосування для військовослужбовців, які є віруючими Української Православної Церкви.

Незважаючи на складну суспільно-політичну ситуацію, Українська Православна Церква у 2021 році продовжувала звершувати соціальне служіння.

Допомогу від Української Православної Церкви отримують:

  • 182 геріатричні центри;
  • 168 шкіл-інтернатів;
  • 1800 багатодітних сімей.

Українською Православною Церквою для безхатченків організовано 204 пункти для щоденної видачі гарячих обідів.

Загальна сума по всім напрямкам соціальної роботи, яку проводить Українська Православна Церква, у 2021 році склала майже 30 мільйонів гривень.

 

VІІІ. Українська Православна Церква та Помісні Православні Церкви

 

У 2021 році Українська Православна Церква мала активне спілкування з Помісними Православними Церквами, яке відбувалося шляхом листування, візитів делегацій, участі в церковних заходах. Представники Української Православної Церкви, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, в поточному році відвідали Антіохійську, Грузинську, Сербську, Болгарську, Албанську, Польську Православні Церкви та Православну Церкву Чеських земель і Словаччини.

19 травня Керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній в Белграді зустрівся з Святішим Патріархом Сербським Порфирієм. Під час зустрічі митрополит Антоній від імені Предстоятеля Української Православної Церкви передав вітання Сербському Патріарху з обранням на престол сербських Первосвятителів та побажання допомоги Божої в новому служінні. Патріарх Порфирій подякував за вітання та візит і відзначив, що це його перша зустріч як Патріарха з архієреєм іншої Помісної Церкви. Під час зустрічі йшлося про поточну ситуацію в православному світі, про церковну ситуацію в Україні, а також про розвиток відносин між Українською та Сербською Православними Церквами.

7 червня Керуючий справами УПЦ зустрівся у Тбілісі зі Святішим Патріархом Грузинським Ілією ІІ. Під час зустрічі представник УПЦ проінформував Предстоятеля Грузинської Православної Церкви про реальний стан справ в українському Православ’ї. Були обговорені шляхи подальшої співпраці між Українською і Грузинською Православними Церквами. Того ж дня відбулась окрема зустріч з місцеблюстителем Патріаршого престолу митрополитом Сенакським і Чхоротскуйським Шио.

16 червня на зустрічі Преосвященного митрополита Бориспільського і Броварського Антонія з Блаженнішим Патріархом Антіохійським і всього Сходу Іоанном Х йшлося про ситуацію в світовому і українському Православ’ї. Були обговорені шляхи розвитку співпраці між Українською та Антіохійською Православними Церквами. Наступного дня відбулась зустріч з митрополитом Бейрутським Ілією, якому, зокрема, була висловлена вдячність від імені УПЦ за благословення і сприяння в організації на території його єпархії різдвяних та пасхальних богослужінь для української діаспори, які регулярно звершують священики УПЦ, які приїжджають до Лівану. Також Керуючий справами зустрівся з митрополитом Гір Ліванських Силуаном в його резиденції в Бруммані. Сторони обговорили широке коло питань, що стоять на порядку денному, а також сучасні виклики, які стоять перед всією Православною Церквою.

26-27 липня на святкування 1033-ліття Хрещення Русі до Києва прибули офіційні делегації Антіохійської, Сербської Православних Церков та Православної Церкви Чеських земель і Словаччини.

5 вересня делегація Української Православної Церкви у складі Керуючого справами УПЦ та митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія у м. Подгориця привітала митрополита Чорногорського і Приморського Іоанникія з возведенням на престол Чорногорсько-Приморських митрополитів.

6 вересня делегація Української Православної Церкви зустрілася із Предстоятелем Албанської Православної Церкви Блаженнішим Архієпископом Тиранським і всієї Албанії Анастасієм. В зустрічі з української сторони взяв участь Керуючий справами та митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій. Митрополит Антоній презентував Архієпископу Анастасію переклад його книги «Місія стопами Христа», що був зроблений в Київській духовній академії. Далі відбулася братня бесіда на актуальні теми церковного життя.

11 листопада, на виконання рішення Священного Синоду Української Православної Церкви, в Києві проходила Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Соборність Церкви: богословські, канонічні та історичні виміри». Участь у конференції взяли представники таких Помісних Православних Церков: Антіохійської, Сербської, Болгарської, Польської, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини та Православної Церкви в Америці.

З 21 жовтня по 11 листопада тривала освітня поїздка студентів духовних шкіл Української Православної Церкви до Антіохійського Патріархату, що була організована з благословення Блаженнішого Патріарха Антіохійського і всього Сходу Іоанна Х та Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

26 листопада Керуючий справами УПЦ взяв участь у святкуванні престольного свята монастиря на честь свт. Іоанна Златоуста м. Бітола у Північній Македонії.

Загалом, архієреї УПЦ мали контакти з архієреями Антіохійської, Єрусалимської, Грузинської, Сербської, Румунської, Болгарської, Албанської, Польської, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, Православної Церкви в Америці, а також з тими архієреями Кіпрської та Елладської Церков, які залишилися вірними православним канонам.

ІХ. Статистичні дані Української Православної Церкви

2021 рік Українська Православна Церква закінчує з такими статистичними показниками:

2020 2021 Різниця
кількість єпархій 53 53
кількість архієреїв 108 108
єпархіальних 53 52 -1
вікарних 49 50 +1
на спокої 6 6
митрополитів 48 48
архієпископів 25 25
єпископів 35 35
кількість синодальних установ 26 26
кількість парафій 12 374 12 381 +7
кількість священнослужителів 12 456 12 513 +57
кількість монастирів 255 260 +5
кількість ченців 4 548 4 630 +82
кількість духовних навчальних закладів 18 18
кількість студентів денної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах 1 531 1228 -303

 

Просмотров: 1950