Трисвяте – пісня ангелів та людей: дивовижна поява, зміст та місце у Літургії. Таємниці богослужіння (відео)

Християни знають, що за Божественною літургією разом з ними славлять Бога й інші розумні істоти – ангели. Віра в співслужіння з безтілесними духами відбивається в ряді молитов Літургії. А в деяких піснеспівах ми прямо використовуємо слова ангельської хвали, відкриті людям дивовижним чином. Саме такою піснею є Трисвяте – молитва “Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас!”.

Про назву, зміст, біблійне коріння та чудесне виникнення Трисвятого, про місце цієї молитви у Літургії та нашу участь в піднесенні ангельської хвали – у бесіді з протоієреєм Олександром Клименком розповідає священик Богдан Дутчак, співробітник Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, аспірант Київської духовної академії.

До кого ми звертаємось, тричі промовляючи «Святий»? Як люди дізнались слова ангельської небесної хвали? Звідки у Трисвятому слова «помилуй нас», якщо ангели не потребують помилування? Чим насправді є святість? Навіщо ми так часто називаємо Бога Святим? Про що «тайно» молиться священик перед співом Трисвятого?

Відповіді на ці та інші питання – в одинадцятому відео з циклу нового проекту «Таємниці богослужіння», яке Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував спільно з Київською духовною академією і семінарією.

«Відбувся малий вхід і після нього співають Трисвяту пісню. Перед нею – молитва священика, яку він читає «таємно» перед престолом у той час, коли у храмі лунають тропарі та кондаки, – розповідає ієрей Богдан про зазвичай невідому вірянам, таємничу сторону богослужіння. – Молитва ця по суті продовжує малий вхід. Якщо у молитві входу ми просили у Бога, щоб разом з нами на богослужіння увійшли ангели, то у молитві Трисвятого священик продовжує [цю тему] – славить Бога, Якого славлять Небесні Сили, Серафими та Херувими, дякує за саму можливість приносити таку хвалу, просить прощення гріхів, щоб Господь освятив душі і тіла вірян. Це все від лиця усіх вірних, які у храмі – священик молиться не тільки за себе. Він хвалить Творця, Який “все привів з небуття у буття, створив людину за образом Своїм і за подобою, і усіма Своїми дарами її прикрасив”. Тобто це спроба людини піднестися до ангельської молитви, до ангельського славослов’я».

Дивіться також: Таємниці богослужіння. Третій антифон і Малий вхід

Просмотров: 483