Цілують Євангеліє, а не читають — про хибні звинувачення православних та Слово Боже на Літургії — Таємниці Богослужіння. 13 випуск (відео)

Іноді доводиться чути звинувачення, мовляв, православні християни цілують Євангеліє, але не читають. Винесення Святого Євангелія в храм символізує вихід самого Христа на проповідь, і ми прикладаємося до цього оздобленого Слова Божого, дійсно, як до ікони. Та, звісно, завдання наше  – уважно слухати Слово свого Вчителя в храмі й усвідомлено читати вдома.

Отож, про прокимен як підготовку до слухання Апостола та алилуарій як підготовку до Євангелія, про історичний розвиток читання Євангелія і Апостола в храмі, про Святе Письмо як “конспект Церкви” і проповідь Слова — розповідає ієромонах Митрофан (Божко), викладач Київської духовної академії і семінарії, у бесіді з протоієреєм Олександром Клименком.

Чому ми по-особливому сакрально ставимося до Святого Письма і читаємо в храмах за богослужінням? Що символізують прокимни та алилуарії як передумови до читання Апостола та Святого Євангелія? Чому Свята Церква перед читанням Святого Письма закликає вірян по-особливому зосередитися, нагадуючи, що цієї миті звучатиме проповідь миру? Звідки виникла та яке має підґрунтя та традиція, що диякон, читаючи Євангеліє, повернений до мирян спиною? Наскільки важливо проповідувати саме після читання Святого Євангелія, аби кожне слово було розтлумачене? Чому саме перед читанням текстів Святого Письма звершується кадіння? Яким чином Церква підкреслює головну думку євангельського зачала, що читається цього дня, та готує нас до апогею Літургії?

Відповіді на ці та інші питання дізнаєтесь, переглянувши тринадцяте відео з циклу нового проекту «Таємниці богослужіння», яке Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував спільно з Київською духовною академією і семінарією.

“Є такий вислів, що ікона – це богослов’я у фарбах, а Євангеліє  – словесна ікона Христа. Є словесний портрет, за яким ми можемо пізнати людину. Так само коли ми читаємо Євангеліє, то можемо пізнати Боголюдину, з Якою ми спілкуємось у молитві, – Іісуса Христа”, – зауважив ієромонах Митрофан (Божко), наголошуючи на важливості читання та вивчення Святого Письма в храмі і вдома. Він підкреслив: “Найбільш коштовним для нас є Слово Боже. Це Слово є Іісус Христос. Звичайно, коли Христос жив на цьому світі, то проповідував і навчав, і тому Його дуже часто називають Вчителем. Ми навчаємося в Нього. Він не тільки звершив наше спасіння, але також навчив, як наслідувати Його, як йти тим шляхом, яким Він ішов. Тому дуже важливим є читання Святого Письма. І власне під час Богослужіння ми використовуємо Апостол – “листи” святих апостолів до певних адресатів – і Євангеліє, яке лежить на Престолі, – те, що описує слова, дії і саме життя Господа нашого Іісуса Христа. Тому актуальним для нас є не лише вивчати Святе Письмо під час богослужіння, а й удома.  Для цього треба щодня приділити час для читання, нехай і уривка з євангельської глави, але щоб протягом усього дня ми могли обмірковувати ті слова, аби вони налаштовували нас на певний ритм і темп життя”.

Просмотров: 561