9 вересня 2022 року Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій дав інтерв’ю грецькому виданню news-politics.com. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує інтерв’ю повністю, з посиланням на vzcz.church.ua.
– Україна перебуває в епіцентрі війни. Паства достатньо настраждалась за багато років і тепер страждає ще більше. Опишіть нам поточну ситуацію для людей та віруючих, зокрема.
— Війна внесла істотні корективи у життя кожного українця, допомогла відокремити головне та важливе від другорядного. Коли твоє життя чи життя твоїх родичів може раптово обірватися через бойові дії чи обстріл, то зосереджуєшся на головному. Як архієрей я бачу таке в людях з перших днів війни. Наша Церква з першого дня війни, в особі Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, а також устами місцевих єпископів, засудила військову агресію Російської Федерації проти суверенної України. Блаженніший благословив усіх на захист Батьківщини. Слід зазначити, що за цей час наш народ сильно згуртувався, що особливо було помітно на початку, коли повітряні тривоги та ракетні удари були чутно і видно, фактично, по всій території України.
– Наскільки складно клірикам продовжувати своє служіння на парафіях та підтримувати роль Церкви в умовах в Україні?
— З початку військових дій наші священники були й залишаються з народом і намагаються надати людям всебічну допомогу та підтримку в умовах війни. У перші дні війни майже у всіх храмах священники разом із віруючими щодня, а подекуди й щогодини молилися і підтримували людей. Постійно були відкритими храми. Храми з підвальними приміщеннями служили бомбосховищами та вузлами для роздачі готової їжі, медикаментів, одягу. Що стосується священників на місцях, слід зазначити, що вони досить активні. Те, що я знаю особисто, можна сформулювати так: священники є першими волонтерами та помічниками людей на місцях.
– ПЦУ продовжує свою агресивну діяльність проти УПЦ навіть зараз?
— На жаль так. Ця конфесія просто цинічно використовує трагічну для нашого народу ситуацію, що склалася, і продовжує силою захоплювати наші храми в тих регіонах країни, де немає активних бойових дій. У той час, коли всім нам потрібна народна єдність, коли ворог на сході та півдні країни, представники ПЦУ працюють на розкол народу всередині країни, насильно відбираючи у нас храми, зводячи наклеп на нашу Українську Православну Церкву, на наших парафіян, які захищають свою країну, на таких самих українців, як і вони самі. Поведінка ПЦУ – це наше народне лихо. Жодна інша конфесія країни (ні римо-католики, ні греко-католики, ні протестанти) не поводяться так, як вони. Єдиний масштабний міжконфесійний конфлікт у країні породжують саме представники ПЦУ та люди, симпатизуючи їм на місцях. Така їхня ідеологія та їхня поведінка шкодять безпеці нашої країни. Вже багато років і навіть зараз представники ПЦУ навмисно намагаються навісити на нас ярлик чужої для України Церкви, навмисно називаючи нас «Російською Церквою в Україні», при тому, що ми завжди були, є і будемо Українською Православною Церквою, що складається з етнічних українців та громадян України. Це дуже небезпечний наратив, який вже приніс багато біди нашій країні. Мені здається, що наша влада починає розуміти цю проблему. Наприклад, Міністр культури України Олександр Ткаченко за останні місяці у своїх публічних виступах вже кілька разів говорив про те, що й УПЦ, і ПЦУ це «дві наші українські церкви», що немає «Російської Церкви в Україні», а є Українська Православна Церква. Тобто з погляду держави не має бути «правильних» та «неправильних» українців. Усі однакові. При цьому, хотів би зазначити, що саме наша Церква є для України історичною та традиційною Церквою, на відміну від ПЦУ, новоствореної чотири роки тому на основі розкольницьких груп, що відкололися від нас. Напевно, саме цим і пояснюється їхня агресивна поведінка щодо нашої Церкви, від якої вони відкололися й ім’я та історію якої вони хочуть обманом привласнити собі.
– На вашу думку, українська влада поки що підтримує роль Церкви?
— Я вважаю, що у цей кризовий час наша влада на центральному рівні намагається підтримувати єдність між громадянами та намагається не втручатися у церковні справи. Це правильна модель відносин держави та церкви, адже згідно з Конституцією України у нас Церква відокремлена від держави. Мені здається, що держава розуміє важливу роль Церкви. За ці місяці війни держава побачила колосальний моральний та гуманітарний потенціал Церкви, що підтримала свій народ і стала на захист країни. Хоча на регіональному рівні, у багатьох областях нашої країни, є багато зловживань та фактів втручання влади у церковне життя, а найчастіше прямих протизаконних дій. Сподіваюсь, що нинішня влада зробить висновки з помилок релігійної політики попередньої влади й більше не намагатиметься паразитувати на релігійній тематиці.
– Ви налаштовані оптимістично, чи зможуть віруючі в Україні на Новий рік та Різдво брати участь в урочистостях, як раніше?
— Ми молимося, щоб Господь допоміг нам перемогти, відновити територіальну цілісність нашої країни і подав бажаний мир. Дуже хотілося б, щоб на Різдво люди по справжньому відчули втілення слів ангельського співу, що супроводжував народження Спасителя, та приніс «на землю мир і серед людей благовоління».
Просмотров: 3086