Як Київські духовні школи зустріли своє престольне свято

Де у Києво-Печерській лаврі найважливіше місце? Можливо це Успенський собор — головна церква обителі. Хтось не погодиться і скаже — серце лаври у печерах, де покояться мощі преподобних отців. А для багатьох студентів і викладачів головної духовної школи Української Православної Церкви це академічний храм Різдва Пресвятої Богородиці. Тут на високому пагорбі над Дальніми Печерами почалася історія Святої Успенської Києво-Печерської лаври. Саме сюди десять століть тому прийшов з Афону преподобний Антоній і заснував знамениту обитель. Тепер це храм Київської духовної академії та семінарії, головна навчальна аудиторія, як говорять тут.

Своє престольне свято київські нинішні і майбутні богослови святкують 21 вересня на Різдво Пресвятої Богородиці. На перший погляд, нелогічне свято для академічного храму, однак саме тут сотні юнаків розпочинають своє церковне служіння, а це свято дає початок богослужбовому року та християнській історії спасіння людства.

Цього року літургія престольного свята розпочалася о 7:30. Рано, як для звичайних парафіяльних храмів. Та для студентів Київської духовної школи це вже пізно, бо на буднях тут починають служити о 6:30. Вони прийшли до академічного храму ще раніше — перед літургією, як і належить на храмове свято, будуть служити водосвятний молебень.

…Зранку на лаврському пагорбі над Дніпром, де стоїть церква Різдва Богородиці холодно. Пронизливий вітер додає бадьорості хористам і далеко розносить слова піснеспівів молебну, який служить ієромонах Нестор (Чайка).

Біля храму ректор КДАіС архієпископ Білогородський Сільвестр з викладачами зустрічає колишнього ректора київських духовних шкіл, а зараз заслуженого професора, керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, який очолить святкову літургію.

Храм Різдва Богородиці вщент заповнений, потрапити всередину змогли не усі студенти. Вони моляться біля храму: вихованці семінарії стоять зразу біля дверей, а студенти академії трохи далі — поблизу дзвіниці.

Третьокласник КДС Олексій Чича розповідає, що для семінаристів це особливе свято, бо академічний храм для них як рідний дім. Вони прикрасили його живими квітами та гілочками туї, яку ще називають «життєве дерево». А найголовніша справа для них сьогодні — уважна молитва і причастя Святих Христових Таїн.

Цього року на свято Різдва Пресвятої Богородиці до академічного храму прийшло багато мирян. Студентка Національного університету біоресурсів і природокористування України Марія теж молиться на вулиці. Вона розказує, що ходить регулярно до іншого храму, але сьогодні не могла не приїхати сюди. У неї сьогодні заняття починаються з третьої пари, тому вона встигне і помолитися у лаврі, і попослухати лекції в університеті.

«Кожен православний, коли у нього є можливість, намагається йти в церкву і просити у Бога допомоги, особливо у такий важкий час», — говорить Марія.

Причащати виходять одразу три священники. Студенти і віряни приймають Тіло і Кров Христову та прямують на вулицю — до столика з просфорами та запивкою. Біля дверей храму маленький хлопчик тягне до причастя свою маму, вона його не пускає і пояснює: «Ти ж вже причастився сьогодні у Хрестовоздвиженському храмі. Вдруге причащатися не можна». Вони були сьогодні на ранній літургії у церкві на Ближніх печерах і вирішили зайти на храмове свято духовної академії.

Після літургії митрополит Антоній очолює хресний хід навколо храму. Студенти йдуть у дві шеренги, співають тропар Різдва Богородиці, а по переду зі світильником йде викладач КДАіС та редактор сайту духовних шкіл Олег Надь. Бризки святої води, якою на усі боки кроплять владики, радісно летять на вірян. Хресний хід завершується у храмі і митрополит Антоній говорить проповідь.

«Ми живемо у світі, який, нажаль, у цілому озлоблений на Бога і людині віруючій дуже важливо не заразитися цією гординею, гріхами та пороками, котрі вже стають нормою життя. Головне жити вірою, так, як жили праведні Іоакім і Анна», — розказує владика.

Ректор КДАіС архієпископ Сільвестр дякує митрополиту Антонію, який довгий час керував цією духовною школою і саме за його участі вона заново відродилася, а храм Різдва Богородиці п’ять років тому був розписаний та оновлений.

Для вірян на вулиці біля церкви студенти вже приготували частування — пиріжки та гарячий чай. Бо церковна трапеза — продовження літургії. А для самих студентів вже готовий святковий обід у семінарській їдальні. За церковними правилами на великі свята Богородиці у середу і п’ятницю піст не скасовується, тому їх чекають смачні, але пісні страви.

«У нас є такий вислів, що академічний храм — це головна навчальна аудиторія КДАіС. Щодня він наповнений молитвою, тут студенти практично втілюють те, що вивчають теоретично. Це свято не лише для нас, але і для наших парафіян, бо в академічний храм на богослужіння миряни приходять цілими сім’ями», — розповідає вчений секретар КДА ієромонах Митрофан (Божко).

Свято у головній духовній школі України продовжується, але завершиться увечері, бо о 17:00 в академічному храмі вже почнеться богослужіння наступного дня — праведних богоотців Іоакима і Анни та святителя Феодосія Чернігівського, який теж колись був студентом Київської духовної академії.

Просмотров: 558