Потрібно завжди ставити себе на місце інших і питати, наприклад: “Хотів би я, щоб мене хтось убив?” Блаженніший Митрополит Онуфрій у своїй проповіді пояснив суть найвищого прояву любові – жертовної, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Архіпастир підкреслив, що слово «любов» характеризує наше ставлення до інших людей, предметів, явищ.
«Божественна любов відрізняється від усіх інших видів любові жертовністю, — зазначив він. — Якщо я маю духовну любов, то я приношу себе в жертву заради користі ближнього».
Блаженніший владика навів приклад: «якщо ближній мене образив чи щось інше зробив, а я не мщуся йому, прощаю і люблю таким, яким він є — це суть духовної любові».
«Якби у нас була досконала духовна любов між людьми, то не було б воєн, — продовжив він, — бо якщо я хочу когось убити, то ставлю себе на його місце і питаю: «хотів би я, щоб мене хтось убив?». Природно, що навіть найбільший злочинець скаже: «не хочу, щоб мене хтось вбивав». <…> Духовна любов завжди ставить питання: «чи подобається мені те, що я хочу зробити іншому?» і в такий спосіб ми завжди отримуємо правильну відповідь: «треба пробачити й злодія, і злочинця. Тому що я, будучи на його місці, теж хотів би, щоб мене пробачили».
Першосвятитель звернув увагу на те, що духовна любов вимагає від людини певних утисків себе — матеріальних чи духовних.
«У кожної людини є поняття про себе, про свою гідність і якщо її ображати, то виникають питання: “за що?”, “що я йому зробив?”, “чому він так чинить зі мною?” . Але людина повинна знайти в собі мужність вирішити: «нехай він мене образив, але я йому прощаю, тому що Бог нас пробачив усім». Ми образили Бога реально, а нас ображають умовно, тому що ми не є абсолютно невинними. Може в цей момент ми невинні, але, можливо, раніше вчинили інший гріх і за це Господь попускає постраждати».
За словами Його Блаженства, «Бог не має в Собі жодного гріха, і Він пробачив нам, щобільше, Господь став людиною, Високий Бог, Син безначального Отця приходить на землю, бере на Себе вид творіння, щоб це творіння знову звести на Небеса, щоб воно могло жити знову в Божественній любові, щоб воно могло жити в блаженстві та щасті. Тим більше ми повинні знаходити в собі сили, змушувати себе прощати тим, хто нас ображає, хто нам завдає якоїсь скорботи».
«Якби була духовна любов між людьми, то в нас уже на землі розпочалося б Царство Небесне. За жертовність Господь дає людині велику нагороду – такі люди називаються синами Всевишнього. Такі люди справді здатні бути милосердними, як Батько Небесний милосердний до кожного з нас», — сказав Митрополит Онуфрій.
Він побажав Божої допомоги на цьому шляху: «Це не так легко, але й не так важко, просто себе треба вчити, як навчають дитину в школі. <…> Господь любить, коли людина жертвує собою заради ближнього і такій людині дає таку благодать, якої ніде нізащо не купиш і не знайдеш – ця благодать втішає».
Просмотров: 951