У Переяславі урочисто зустріли старовинну раку з часткою мощей святого чудотворця — прпмч. Макарія Канівського (фото, відео)

20 листопада, 2022 року, у Неділю 23-тю після П’ятидесятниці, до Архангело-Михайлівського чоловічого монастиря м. Переяслав-Хмельницький на Київщині було передано частку мощей преподобномученика Макарія Канівського.  Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. 

Урочистості розпочалися з Божественної літургії в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі м.Черкаси, яку очолив митрополит Черкаський і Канівський Феодосій. Керуючому Черкаською єпархією співслужили вікарії єпархії: архієпископ Золотоніський Іоанн і єпископ Корсунь-Шевченківський Антоній, а також міське духовенство.

Після Літургії митрополит Феодосій звернувся до віруючих зі словом проповіді, в якій розповів черкащанам про історичну подію, що буде сьогодні відбуватися. На завершення богослужіння собором архієреїв і духовенства було звершено Хресний хід із гробницею-мощевиком прпмч. Макарія Канівського навколо кафедрального собору.

Після закінчення молитовної ходи, гробницю з часткою мощей небесного покровителя Черкащини було перевезено у м. Переяслав. Старовинну раку з часткою мощей небесного покровителя краю – преподобномученика Макарія зустріли сотні віруючих Української Православної Церкви. Святиня була встановлена у Михайлівському Переяславському монастирі – там, де святі мощі зберігалися ще у XVIII столітті.

Знакова подія була приурочена до 80-річчя перенесення мощей святого в Черкаси з Переяслава. Повернення частки мощей до місця колишнього перебування нетлінного тіла святого Макарія було організовано з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія митрополитами Бориспільським і Броварським Антонієм та Черкаським і Канівським Феодосієм для духовного укріплення вірян міста Переяслав у скрутний час випробувань.

Мощі передав митрополит Феодосій разом з вікарними архієреями Черкаської єпархії.

Після зустрічі святині відбувся Хресний хід навколо храму, після чого у храмі був звершений Соборний молебень перед мощами, який очолив Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній у співслужінні митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, єпископату та духовенства УПЦ.

Усім, хто взяв участь в урочистостях повернення частки мощей святого до Переяслава, були роздані невеликі святині – “філахто” – частинки облачення від мощей святого Макарія.

«Преподобномученик Макарій у XVII сторіччі багато потрудився над збереженням Православної віри. Часи були не прості, насаджувалася унія, різні вороги прагнули захопити нашу землю, але святий преподобномученик Макарій поклав всі свої сили та таланти, щоб зберегти Православну віру для нас з вами, і для цього він не пошкодував навіть свого життя», – сказав митрополит Антоній у своєму слові.

Керуючий справами УПЦ зазначив, що приклад стояння преподобномученика за Православну віру – це той ідеал, який повинно мати кожне християнське покоління.

«Сьогодні ми зібралися в цій святій обителі, для того, щоб прославити преподобномученика Макарія і помолитися, щоб Господь дав мир нашій Вітчизні, щоб ця війна, яка забирає багато життів наших земляків, закінчилася і можна було будувати майбутнє нашої Батьківщини. Але найважливіше для православних християн своїм життям утверджувати свою віру, на якій буде ґрунтуватися наше з вами спасіння і, сподіваємося, спасіння майбутніх поколінь», – підсумував митрополит Антоній.

Своєю чергою, митрополит Феодосій звернув увагу, що преподобномученик при житті був захисником Православ’я і після смерті особливо покровительствує саме тим християнам, які відстоюють свою віру і захищають свою Церкву.

«І ми, черкащани, можемо свідчити про це. Сьогодні виповнилося благословіння преподобномученика Макарія, який сам захотів повернутися у Переяслав, після того, як у 1942 році його мощі покинули місто. В Переяслав повертаємо кришку саме з того гробу, який 80 років тому подолав відстань від Переяслава до Черкас, а зараз – зворотний шлях від Черкас до Переяслава – з частинкою мощей», – зазначив він.

Ігумен Архангело-Михайлівського монастиря архімандрит Антоній (Пономаренко) назвав день повернення раки з часткою мощей – історичною подією.

«Сьогоднішній день має історичне значення. Ми зібралися всім містом, нашою монастирською громадою, щоб зустріти преподобномученика Макарія. Ми всі знаємо, що у нашому житті нічого просто так не буває. Я вірю, що це воля Божа і воля преподобномученика Макарія – приїхати, щоби підтримати нас у нашому стоянні за чистоту Православної віри», – сказав отець Антоній.

Один з віруючих, який прийшов зустріти святі мощі, Михайло Рубаха розповів: «Я, коли приклався до мощей святого – відчув доброту, силу». Михайло вважає, що преподобномученик Макарій допоможе захистити Православ’я у Переяславі.

Парафіянка Віра зазначила: «Дуже велике значення має приїзд мощей святого священномученика Макарія. Я часто звертаюся до нього в молитвах, і навіть сьогодні й вчора, коли був великий обсяг роботи, весь час його прошу: «Святий священномучениче Макаріє, допоможи». І я цю допомогу відчуваю. Ми кожен день звертаємося до нього в молитвах. Це воля Господня на те, що до нас повернулися його мощі», – зазначила вона.

***

Місто Переяслав згадується в пам’ятці давньоруської літератури – “Повісті минулих літ”. Ще до складання цього літопису воно було великим центром слов’янського племені сіверян, а потім – місцем постійного перебування митрополитів Київських і всієї Русі. Відомо, що вже в XI столітті, на місці нинішнього Архангело-Михайлівського монастиря в м. Переяславі існував Михайлівський собор. Він вирізнявся пишним інтер’єром, був прикрашений фресками, мозаїкою, виробами із золота і срібла. Багатому внутрішньому оздобленню храму сприяли й конструктивні особливості споруди, характерні для переяславської архітектурної школи.
Величний собор був варварськи зруйнований під час монголо-татарської навали. Храм було відновлено на колишньому місці в 1646-1666 рр. На рубежі 17-18 ст. Переяслав стає центром вікаріатства, підпорядкованого Київській єпархії. Наприкінці 1701 р. на основі відродженого храму засновується Михайлівський монастир. У 1734 р. він був знищений через пожежу і відроджений у 1745 р.
У цей же час до будівлі храму було прибудовано дзвіницю, келійний корпус і трапезну. У роки Другої світової війни храм знову постраждав і був відреставрований у 1951-1953 рр. Відтоді в Архангело-Михайлівському храмі Переяслава розташовується відділ етнографії історичного музею.
Архангело-Михайлівський монастир став місцем, де спочивали мощі преподобномученика Макарія Канівського. 13 травня 1688 р., зважаючи на небезпеку нападу на Канівський монастир турків, нетлінне тіло святого було перенесено до Переяславської полкової Воскресенської церкви. У 1713 р. єпископ Переяславський Захарій (Корнилович) переніс святиню в новозбудований храм Михайлівського монастиря.
У 1734 р. обитель постраждала від пожежі. Мощі преподобномученика Макарія перенесли в трапезну церкву, відновлену 1737 р. У 1745-1747 рр. в обителі звели кам’яну дзвіницю з брамою і новим храмом, який прилягає до неї, на честь преподобномученика Макарія. Після відновлення Михайлівської церкви, у 1750 р. мощі Канівського чудотворця перенесли до неї. На згадку цього перенесення було встановлено друге святкування преподобномученику Макарію – 13 (26) травня. У 1786 р. святиню перенесли в міський Вознесенський монастир, а Михайлівську обитель перетворили на парафію.
У 1942 р., під час Великої Вітчизняної війни, нетлінне тіло святого Макарія було перенесено з Переяслава до Троїцької церкви м. Черкаси, а після її зруйнування – до Черкаського храму Різдва Пресвятої Богородиці. 2002 року, після освячення нового Архангело-Михайлівського кафедрального Собору Черкас, найбільшого християнського храму України, мощі угодника Божого було перенесено до цього собору, де вони й перебувають донині.
Частину мощей святого Макарія тепер, через 80 років, перенесено до місця колишнього перебування мощей разом з історичною дерев’яною гробницею. Це, без сумніву, є видимим знаком молитовної допомоги святого Макарія – великого борця за Православ’я – для православних вірян Переяслава у важкий час випробування їхньої вірності Церкві Христовій.

Використано матеріали Черкаської та  Бориспільскої єпархій,  Центру інформації УПЦ

 

Просмотров: 655