СЛОВО НА ВРУЧЕННЯ ЖЕЗЛА
ПРЕОСВЯЩЕННОМУ ВЕНІАМІНУ (ВОЛОЩУКУ),
ЄПИСКОПУ БОЯРСЬКОМУ, ВІКАРІЮ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ
Дорогий собрате, Преосвященний єпископе Веніаміне!
У цей знаменний для тебе день прийми мої сердечні поздоровлення з прийняттям Таїнства Архієрейської хіротонії. Немов у Сіонській горниці ми зібралися сьогодні в цьому святому храмі, і як колись на учеників Христових, на тебе зійшла благодать Всесвятого Духа через покладення рук їхніх наступників. Подібна до полум’я, вона запалила тебе і, опаляючи твої людські немочі, наповнила Божественною силою, щоби ти з натхненням і дерзновінням міг говорити дивними словами дивні повчання Святої Тройці (стихира П’ятидесятниці «на хвалітех»).
В теперішньому світі, затьмареному гріхом, настанови жити по заповідях Божих дійсно видаються дивними й незрозумілими. Проте саме це слово Божої любові, миру й благовоління ти маєш доносити до людей. Втіленням Свого Єдинородного Сина, «Бог примирив з Собою світ … і дав нам слово примирення. Отож ми – посланники від імені Христового і мовби Сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом» (2 Кор. 5:19–20). Саме з цим словом і служінням примирення, яке так і залишається незбагненим і дивним для світу, віднині Господь посилає тебе, як колись Своїх апостолів. Ти маєш вчити людей ходити в присутності Божій, жити по заповідях Нового Завіту в любові один до одного, відкидати свій егоїзм, нести тяготи й турботи близьких, бути мужніми в скорботах цього світу, оскільки Сам Бог переміг світ (Ін. 16:33). Однак твоє апостольське служіння не обмежується лише словом: тобі належить будувати громади народу Божого, які повинні бути об’єднані цим благодатним способом життя, доглядати за ними і спрямовувати їх.
Священний Синод Української Православної Церкви визначив тобі бути єпископом Боярським, вікарієм Київської Митрополії. Твоїм турботам доручається піклування про наших братів і сестер, які у великій кількості опинилися далеко за межами нашої Вітчизни. Вони духовно «зморені й розсіяні, як вівці, що не мають пастиря» (Мф. 9:36). Тому твоє покликання – збирати їх в безпечну церковну ограду, пасти на благодатній пажиті Божественних Таїнств, створювати сприятливі умови, щоби, «однодушно перебуваючи в храмі і переломлюючи по домах хліб» (див. Діян. 2:46), вони об’єднувалися з нами навколо однієї Євхаристійної Чаші та зберігали духовний зв’язок зі своєю Церквою та Батьківщиною.
У Старому Завіті, щоб перешкодити швидкому поширенню гріха і нечестя, Господь розділив народи та змішав їхні мови. У часи ж, коли явився Спас, Благодать і Істина (світилен Богоявлення), Дух Святий роздав Свої вогненні язики, закликаючи усіх до єдності.
Преосвященний собрате! Сьогодні ти став співпричетним до тієї події П’ятидесятниці. Рушаючи стопами святих апостолів, щоб зібрати воєдино наших братів і сестер у розсіянні, ти стаєш на шлях, який простягатиметься на великі відстані. То ж, щоб мати сили невтомно нести Євангельське свідчення аж до краю землі (Діян. 1:8), прийми цей архіпастирський жезл. І роблячи перші кроки на єпископському поприщі, зійди на цю кафедру і подай своє перше святительське благословення народу Божому, який в гарячій молитві просив Пастиреначальника Христа зміцнити тебе у Своїй благодаті.
ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
м. Київ
Просмотров: 1132