Політика влади щодо Української Православної Церкви та Києво-Печерської Лаври: 100 років потому

Ситуація, у якій опинилися мільйони православних вірян України, не є новою для Церкви. 100 років тому на нашій землі був розповсюджений так званий обновленський розкол. Тоді у духовенства та мирян канонічної Церкви також відбирали святині, обмежували їхню діяльність, зводили різноманітні наклепи. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує таблицю, у якій сучасні події порівнюються із подіями сторічної давнини.

Радянські часи Сучасність
Силове захоплення храмів

Більшість населення не сприймала обновленський рух, деякі навіть вважали обновленців єретиками. Не дивлячись на такі настрої в середовищі віруючих, радянська міська влада почала активно передавати обновленському митрополиту Інокентію православні храми. В період з кінця 1924 – початку 1925 років до Київської обновленської єпархії переведені такі храми: храм вмч. Катерини на Лук’янівському кладовищі, Миколаївський собор Покровського монастиря, два храми Флорівського монастиря (14.08.1924), Володимирський собор (10.11.1924), Маріїнсько-Благовіщенська церква (20.11.1924), Преображенська на Караваєвих дачах (грудень 1924), Тройце-Либідська (1924-31.01.1925), Старо-Вознесенська (11.12.1924), Макаріївська (кінець 1924), Деміївська Вознесенська (13.01.1925) та інші.

 

Відповідно до звіту Юридичного відділу УПЦ, «за звітний період значно зросла кількість рейдерських захоплень храмів Української Православної Церкви. Якщо у минулому році було зафіксовано лише 7 таких випадків, то у нинішньому — 129. Крім того, зафіксовано 74 рішення про заборону діяльності релігійних організацій Української Православної Церкви органами місцевого самоврядування, 93 випадки підготовки до примусової зміни підлеглості парафій Української Православної Церкви, 84 випадки вже здійсненої перереєстрації парафій Української Православної Церкви, щодо яких видано розпорядження Обласних державних військових адміністрацій та внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб».

Джерело: https://news.church.ua/2022/12/24/zvit-keruyuchogo-spravami-ukrajinskoji-pravoslavnoji-cerkvi-za-2022-rik/#2023-03-14

 

 

 

 

Заборона чи обмеження діяльності

Із секретного циркуляру ЦК Компартії України, які розсилалися в губернії влітку 1922 року: «Собрания и съезды разрешать беспрепятственно только обновленческому духовенству и только обновленческим мирянам».

Джерело: Тригуб О. Розгром Української церковної опозицiї в Росiйськiй Православнiй Церквi (1922–1939 рр.). Миколаїв, 2009. С. 271.)

 

 

 

 

 

 

 

«Депутати Київської міської ради сьогодні прийняли рішення, яке передбачає обмеження проведення у столиці будь-яких заходів релігійного характеру за межами культових споруд релігійним організаціям, керівний центр яких знаходиться на території країни-агресора, або вони мають канонічні та молитовні зв’язки з релігійними організаціями країни-агресора. Крім цього профільним департаментам КМДА було доручено провести інвентаризацію земельних ділянок та комунального майна, переданих в оренду або користування релігійним організаціям», – зазначив Вадим Васильчук, депутат Київської міської ради.
Таке рішення було прийнято сьогодні, 02 березня, на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради ІХ скликання 65 депутатами.Джерело: https://kmr.gov.ua/uk/content/u-kyyivskiy-miskiy-radi-zasudyly-diyalnist-upc-mp-yaka-napravlena-na-zaperechennya-faktu
Ієрархи як головна перешкода до успіху розколу

13 грудня 1922 року обновленці провели Київський єпархіальний з’їзд, для організації своєї діяльності в Київській єпархії. Митрополит Михаїл (Єрмаков) засудив його як самовільне зібрання. 27 січня того ж року, члени київської обновленської групи отримали розпорядження ВЦУ про звільнення митрополита Михаїла на спокій та переведення його в м. Холмогори. 5 лютого 1923 року митрополит Київський Михаїл (Єрмаков) був заарештований і через деякий час був переведений до Москви в Бутирську в’язницю.

Радянські спецслужби щодо арешту митрополита Михаїла: «Видалити його було необхідно будь-що, тому що він, користуючись своїм авторитетом і “канонічною” владою, зривав підготовчу роботу і самий з’їзд Всеукраїнських Обновленських груп у Києві 12 лютого 1923 р., а також гальмував роботу ГПУ по розколу духовенства Київської губернії і Правобережжя».

Джерело: Центральний Державний Архів Громадських Об’єднань України. Ф. 263 (Колекція позасудових справ реабілітованих, 1919-1953 гг.). Оп. 1. Спр. 45504. Л. 42 об. // Цит. по: Малоизвестные страницы церковного служения Экзарха Украины митрополита Михаила (Ермакова) в 1922–1923 годах (по материалам следственного дела) // Вестник ПСТГУ, II: История. 2009. С. 80.

З виступу прот. Андрія Пінчука зустрічі між УПЦ і ПЦУ у Софії Київській 16 лютого 2023 р.:

«З огляду на повний параліч єпископату УПЦ та небажання синоду УПЦ запроваджувати виважені дії, направлені на відновлення єдності зі світовим православ’ям, вважаю, що держава повинна посилити тиск на структури УПЦ на єпископальному рівні».

Джерело: фейсбук-сторінка протоієрея Андрія Пінчука.

 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко наголосив, що святиню найперше повинні покинути підсанкційні особи з УПЦ МП.

Про це він сказав 12 березня в етері телемарафону.

«Було багато кримінальних проваджень за колабораціонізм, з’явилися підсанкційні особи з УПЦ МП, зокрема митрополити Антоній та Павло, який чомусь і досі перебуває на території Лаври.»

Ткаченко зазначив, що монахи можуть залишитися у приміщенні Лаври, проте у якому форматі, це вже вирішиться згодом.
«Принципово ситуація зміниться, коли підсанкційні особи покинуть територію Лаври. Ті меседжі, які я отримую, свідчать про те, що ми можемо розраховувати на конструктивну позицію».

Джерело: https://tsn.ua/ukrayina/tkachenko-nazvav-konkretni-imena-mitropolitiv-yaki-povinni-pokinuti-kiyevo-pechersku-lavru-2284021.html

 

 

 

 

 

Перше богослужіння розкольників в Лаврі за підтримки силових структур

14 вересня 1924 р. митрополит Інокентій прибув на Літургію у супроводі кінної та пішої озброєної міліції, це викликало протест зі сторони прихильників канонічної Церкви, як наслідок 55 осіб з-поміж них було заарештовано.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Яким буде перше богослужіння ПЦУ в Києво-Печерській лаврі (6 січня 2023).

“Поліція Києва готується до забезпечення правопорядку під час богослужіння в Успенському соборі лаври. Сама подія — історична. Буде залучено загалом близько 3 тисяч правоохоронців, із них — майже 1 700 поліцейських”, — сказав начальник Головного управління Нацполіції в Києві Іван Вигівський.

Силовики будуть перебувати як по периметру лаври, так і біля самого Успенського собору.
Головне завдання поліції – не допустити заворушень та провокацій, заявив Вигівський. Проте він наголосив, що поки інформації про можливі порушення громадського порядку немає.

Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian/features-64189900

Про повернення Лаври українському народу

15 грудня 1924 року було прийнято рішення Священного Синоду обновленської церкви щодо передачі Києво-Печерської лаври у віддання обновленців. Ось як говорилося в постанові: «для успокоения широких народных масс в распоряжение Всеукраинского Священного Синода возвращается главная религиозная святыня всей Украины – Киево-Печерская Лавра»

Джерело: Кальченко Т.В. Деятельность митрополита Иннокентия на Киевской обновленческой кафедре // Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Сьомої Міжнародної наукової конференції (27-29 травня 2009 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник,. К.: НКПІКЗ, 2010. С. 53.)

07 січня 2023 року, слово глави ПЦУ у Києво-Печерській лаврі:

«Ми можемо висловити подяку Всевишньому Богу за Його велику милість до нас, виявлену в тому, що нині у цьому Домі Пресвятої Богородиці, у соборній церкві Печерської Лаври, ми урочисто Божественною літургією прославили Різдво нашого Спасителя, Господа Ісуса Христа. Понад два десятиліття тому було відновлено з руїн цю святиню, як дар українського народу до ювілею 2000-ліття Різдва Христового, а нині ми святкуємо ніби друге народження і цього соборного храму, і самої нашої Лаври Печерської. Бо з них відходить штучний дух нечестивого вчення «русского міра» і повертається дух істинного духовного служіння святому православ’ю і українському народу».

Джерело: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/slovo-svyashhennoarhimandryta-kyyevo-pecherskoyi-lavry-z-nagody-pershogo-bogosluzhinnya-v-uspenskomu-sobori/

 

 

Заклик до братії Лаври переходити до нової структури

Після переведення Києво-Печерської Лаври до обновленського розколу, митрополит Інокентій намагався залучити на свою сторону ченців. Саме з цією метою 17 грудня 1924 року він видав своє звернення в якому переконував монахів не полишати монастирів, якщо вони переходять в підпорядкування обновленцям: «Итак, братья и сестры, перестаньте упорствовать, оставьте в сторону вашу политическую игру и покажите, что вам дорогие ваши обители. Не смущайтесь переходом их в мое ведение и оставайтесь на своих местах. Поддерживайте заведенный в них порядок богослужения, чистоту храмов, охраняйте их священные сокровища – св. мощи и св. иконы. Я никого не обижу и не дам в обиду другим».

Джерело: Кальченко Т.В. Деятельность митрополита Иннокентия на Киевской обновленческой кафедре // Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Сьомої Міжнародної наукової конференції (27-29 травня 2009 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник,. К.: НКПІКЗ, 2010. С. 55-56.

07 січня 2023, слово глави ПЦУ у Києво-Печерській лаврі:

«…Як Священноархімандрит Києво-Печерської Лаври я звертаюся до братії монастиря: настає час остаточно звільнитися від неканонічного владарювання над вами Москви та її слуг, послідувати Томосу, розпочати нову сторінку буття Лаври як справді чернечої обителі, відданої служінню єдиній Христовій Церкві та ближнім своїм – українському народу. Все добре, що складає правдиву тисячолітню традицію обителі Печерської, нехай продовжить своє буття та розквітає, примножуючи спасительні плоди. А все інше, що потребує очищення – нехай очиститься, з допомогою Божою і нашими спільними зусиллями».

Джерело: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/slovo-svyashhennoarhimandryta-kyyevo-pecherskoyi-lavry-z-nagody-pershogo-bogosluzhinnya-v-uspenskomu-sobori/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ставлення братії до переходу

До Всеукраїнського обновленського Синоду перейшло три архімандрити і 60 ченців. Варто зауважити, що на 1924 рік кількість братії Києво-Печерської Лаври становила 557 осіб, із них ченцями були – 498. Більшість монахів відмовилася визнати приналежність Лаври до Всеукраїнського обновленського ВЦУ.

Джерело: Схиархимандрит Антоний (в монашестве Климент Жеретиенко) // Биографические сведения о братии Киево-Печерской Лавры пострадавшей за Православную веру в 20 столетии. Сост.: Рылкова Л.П., К.: Типография Киево-Печерской Лавры. 2008. С. 91.

Сучасна братія Лаври залишається в обителі під омофором Блаженнішого Митрополита Онуфрія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заяви щодо нової місії Лаври

27-30 серпня 1925 року, на святкування Успіння Пресвятої Богородиці до Києво-Печерської Лаври прибула велика кількість обновленського єпископату. Очолив богослужіння голова Всеукраїнського Священного Синоду митрополит Пимен (Пєгов). В офіційному журналі українських обновленців писалося: «Нынешний праздник Успения БожиейМатери в Киево-Печерской Лавре, когда она вернулась на законный путь своего существования, имел для нас и для всей Синодальной Церкви на Украине громадное значение. Он должен был показать, есть ли надежда на то, что православные русские люди начинают понимать всю лживость и злонамеренность той агитации, которая ведется староцерковниками и другими враждебными православной церкви организациями и лицами против синодального строя вообще и против св. Лавры в частности».

Джерело: Кальченко Т.В. Деятельность митрополита Иннокентия на Киевской обновленческой кафедре // Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Сьомої Міжнародної наукової конференції (27-29 травня 2009 р.) / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник,. К.: НКПІКЗ, 2010. С. 56.

07 січня 2023, слово глави ПЦУ у Києво-Печерській лаврі:

«Тому, що нинішній радісний день настав, що Лавра Печерська робить впевнені кроки, щоби знову, як і в давній час, служити проповіді миру Божого, а не «русского міра», бути правдивим домом молитви, слугувати українському народу за приклад побожності, благочестя і добрих діл – ми маємо завдячувати широкій суспільній підтримці. Ми дякуємо всім вам, дорогі брати і сестри, всім, хто мріяв про українську молитву в цьому святому місці, про його звільнення з полону «русского міра». Ваші молитви та ваша громадянська позиція підтримали нашу державу в не простому, але цілком вірному рішенні. Поступово, мирно, але незворотно ми всі разом будемо працювати над тим, щоби ім’я Лаври більше не ганьбилося серед зовнішніх через спокусливу поведінку тих, хто забув про покликання бути смиренними робітниками у винограднику Божому, а не пихатими боярами посеред нібито своєї вотчини».

Джерело: https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/slovo-svyashhennoarhimandryta-kyyevo-pecherskoyi-lavry-z-nagody-pershogo-bogosluzhinnya-v-uspenskomu-sobori/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Просмотров: 6872