Коли людина виконує Божественні заповіді, то вона на досвіді переконується у тому, що усі ми – це творіння Божі, які живуть завдяки дарам нашого Творця. Про це Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів пастві під час проповіді у Неділю 9-ту після П’ятидесятниці, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
У своєму слові Його Блаженство нагадав віруючим про два види віри – віру розуму та віру серця.
“Віра розуму народжується від того, що ми щось прочитали, почули, самі поміркували, подивилися на природу, на її гармонію, на все, що нас оточує, і таким чином дійшли до висновку, що є Бог, Творець неба і землі, Владика всього створеного”, – пояснив Предстоятель.
Інший вид віри, віра серця, за словами Блаженнішого владики, не з’являється одразу, а поступово виростає в нас, в міру того, як ми виконуємо Божественні заповіді.
Предстоятель наголосив, що коли людина виконує Божественні заповіді, то вона на досвіді переконується у тому, що усі ми – це творіння Божі, які живуть завдяки дарам нашого Творця. Ось це і є віра серця.
Також Першосвятитель звернув увагу, що люди, які мають велику віру серця, здатні творити великі чудеса. Разом з тим, Архіпастир зауважив, що зростання людини у вірі серця не має меж і усі ми повинні вдосконалюватися у цій вірі.
“Чим більше ми пізнаємо Бога, тим більше ми стаємо блаженними, навіть ще тут на землі”, – зауважив Блаженніший Митрополит Онуфрій.
І хоча благочестиве життя, яке дає людині серцеву віру і приводить до пізнання Бога, буває складним, проте, як наголосив Його Блаженство, людина, котра бореться із собою за те, щоб жити не за своїми бажаннями, а за Божими заповідями, всередині себе відчуває певну солодкість. Ця солодкість є зачатком того блаженства, заради якого людина створена Богом і яке повною мірою їй буде подароване, коли вона завершить земне життя.
Підсумовуючи сказане, Блаженніший владика побажав усім нам, щоб наше життя завжди вибудовувалося на Божественних законах, бо це корисно для нас, для тих, хто поряд з нами, для нашого народу і для всього світу. Також Архіпастир зауважив, що коли людина грішить, то гріхом вона отруює себе, все те, що її оточує, і всю землю.
“Нехай Господь допомагає нам жити за священними законами, щоб в майбутньому віці бути причасниками блаженства в Царстві Небесному, у Христі Іісусі, Господі нашому”, – сказав Першосвятитель.
Просмотров: 117