У Юридичному відділі УПЦ прокоментували заборону органами місцевого самоврядування проведення хресної ходи до Почаєва

Жодним законом не заборонено проведення богослужінь у вигляді хресної ходи, однак законом встановлена заборона будь-кому втручатися в таке богослужіння та приймати рішення про заборону здійснення богослужіння. Про це йдеться у коментарі Юридичного відділу УПЦ щодо порушення прав вірян Української Православної Церкви через заборону проведення хресної ходи, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Як зазначається у коментарі Юридичного відділу, останньою знаковою новиною щодо дій органів місцевого самоврядування стало прийняття рішень про заборону проведення хресних ходів вірян Української Православної Церкви.

“Такі обставини стосуються, зокрема, перешкоджання представниками влади та поліції проходженню прощі православних українців в Почаїв, що відбувалося в тому числі внаслідок прийняття рішень органами місцевого самоврядування трьох областей.

Враховуючи нерозуміння представниками влади змісту та мети проведення хресної ходи, Юридичний відділ УПЦ роз’яснює, що у Церкві протягом всієї її історії форми служіння Богу не обмежувалися лише словесною молитвою. Прощі (хресні ходи) ніколи не сприймалися як демонстрація сили чи політична акція. Це завжди було богослужіння, під час якого потрібно було не тільки молитися Богу розумом, а й підкріплювати свою молитву фізичною працею — іноді досить тривалою ходою”, – підкреслюється у коментарі.

У Юридичному відділі УПЦ наголосили, що для православних вірян хресна хода — це богослужіння, яке відбувається за строгим чином, визначеним церковними правилами, при цьому основним заняттям під час хресної ходи є молитва.

“Згідно із законодавством України, органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо заборони проведення богослужінь або молитви. І відповідно до законодавства заборонити такі дії не можуть. Зазначене можна зробити виключно у судовому порядку, враховуючи положення рішення Конституційного суду України від 08.09.2016 № 1-12/2016 № 6-рп/2016, відповідно до якого право на свободу світогляду і віросповідання може здійснюватися одноособово чи колективно, у приватному чи публічному місці. Реалізація цього права, зокрема у публічному місці, пов’язана зі здійсненням передбаченого частиною першою статті 39 Конституції України права збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації тощо.

Тобто жодним законом не заборонено проведення богослужінь у вигляді хресної ходи, однак законом встановлена заборона будь-кому втручатися в таке богослужіння, як і приймати рішення про заборону здійснення богослужіння/релігійного обряду”, – йдеться у коментарі.

Також у Юридичному відділі нагадали, що статтею 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що Держава повинна захищати права і законні інтереси релігійних організацій, а також те, що усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом, а встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Тобто, виходячи із вимог закону, підхід до усіх релігійних організацій, громадян, які сповідують певну релігію, повинен бути однаковим і не містити дій, які можуть бути визначені як надання переваги певній релігійній організації.

Разом із тим, як зауважили правозахисники УПЦ, щодо Української Православної Церкви та її вірян представниками влади здійснюються дискримінаційні дії шляхом прийняття рішень про заборону проведення богослужінь та вчинення дій, спрямованих на фізичне перешкоджання такій діяльності.

Підтверджується це фактами здійснення таких самих богослужінь представниками інших церков, що діють на території України. Так, зокрема, священнослужителями та парафіянами Української Греко-Католицької церкви та Православної церкви України у 2023 році проведено понад 12 богослужінь (прощ/хресних ходів), які відбувалися в такому ж порядку, як і в минулі роки, проте жодних заборон на такі богослужіння від органів влади/органів місцевого самоврядування не було отримано, при цьому умови проведення таких заходів під час воєнного стану є однаковими для всіх.

“Це свідчить про умисне дискримінаційне ставлення певних представників органів державної влади/місцевого самоврядування до богослужінь (релігійних обрядів), що заплановані та/або відбуваються за участі Української Православної Церкви”, – зауважили у коментарі.

Враховуючи викладене, Юридичний відділ УПЦ закликає посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування припинити протиправні дії та не порушувати встановлених Конституцією та законами України прав вірян Української Православної Церкви, зокрема права збиратися мирно та здійснювати богослужіння у вигляді хресної ходи.

Просмотров: 2200