Американська газета «The Hill», що базується у Вашингтоні (округ Колумбія), один з найбільших незалежних сайтів політичних новин у США, 19 жовтня 2023 року розмістила публікацію про ситуацію з порушенням прав віруючих Української Православної Церкви в Україні. «The Hill» безкоштовно розповсюджується у друкованому вигляді по всьому Вашингтону (округ Колумбія) та в усіх офісах Конгресу США.
У статті, яка була опублікована в день прийняття у першому читанні законопроекту 8371, звернули увагу на те що “цей закон не лише позбавить мільйони українців свободи віросповідання, а й підірве один із основних стовпів, на яких тримається оборона України від російської агресії, — перебування на боці закону”. Також видання наголошує, що свобода віросповідання в Україні гарантована:
Загальною декларацією прав людини (ст. 18); Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст. 18); Європейською конвенцією про права людини (ст. 9).
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує переклад статті українською повністю:
«Найближчими тижнями український парламент (Верховна Рада), цілком імовірно, ухвалить закон, відповідно до якого буде заборонено Українську Православну Церкву. Цей закон не лише позбавить мільйони українців свободи віросповідання, а й підірве один із основних стовпів, на яких тримається оборона України від російської агресії, — перебування на боці закону.
Український уряд повинен змінити свою думку щодо цього небезпечного законопроекту, а уряди країн, які належним чином підтримують суверенітет України, мають зробити все можливе, щоб права народу України не стали ще однією жертвою цієї війни.
У рамках міжнародної системи захисту прав людини, що виникла під впливом пам’яті про жахи Другої світової війни, свобода віросповідання була й залишається священною. Свобода виконання релігійних обрядів, яка є однією із основоположних свобод, гарантована, серед іншого, згідно з Загальною декларацією прав людини (ст. 18), Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ст. 18) та Європейською конвенцією про права людини (ст. 9). Вона є ядром системи, котра захищає недоторканність людської особистості, право думати та вірити. Історія дуже чітко показала, що, коли порушується право на свободу віросповідання, всі інші права людини опиняються під загрозою.
Достатня для прийняття закону кількість парламентарів висловилися на підтримку голосування за законопроект, який перебуває на порядку денному Ради ще з січня. Більш ніж 250 депутатів підписалися за ухвалення законопроекту, тоді як для цього потрібно лише 226 голосів. Формально законопроект змінить чинне законодавство України щодо забезпечення свободи віросповідання, додавши до нього положення про те, що «не допускається дільність релігійних організацій, які афілійовані з центрами впливу релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України».
Це означає, що закон заборонить діяльність Української Православної Церкви (УПЦ), яка являє собою гілку українського Православ’я, послідовниками якої є щонайменше 16 відсотків українців. Історично, а також з точки зору канонічної легітимності, УПЦ була підпорядкована Московському Патріархатові Руської Православної Церкви. У 2018 році український уряд посприяв утворенню нової Православної церкви України (ПЦУ), котра має зв’язки з Константинополем, а не з Москвою. У січні 2019 року Вселенський Константинопольський Патріархат визнав цю нову гілку, якій український уряд продовжує віддавати перевагу. Однак через причини, пов’язані з релігійною історією та традиціями, мільйони простих вірян залишилися вірними УПЦ.
Попри свої історичні зв’язки з російським Православ’ям, УПЦ рішуче підтримує законну самооборону України проти агресії Росії. Наступного дня після вторгнення очільник УПЦ Митрополит Онуфрій заявив про незгоду Церкви з війною та неодноразово звернувся до президента Росії Володимира Путіна з закликом припинити військові дії, сказавши: «На превеликий жаль, Росія розпочала військові дії проти України… В цей трагічний час ми виражаємо особливу любов та підтримку нашим воїнам, які стоять на сторожі та оберігають і захищають нашу землю і наш народ». У травні 2022 року УПЦ офіційно внесла зміни до свого статуту, розірвавши зв’язки з Московським Патріархатом.
Хоча Путін і зробив Руську Православну Церкву засобом впливу на теренах того, що він називає «руським миром», УПЦ тепер є цілком окремою — як юридично, так і на ділі — від Москви. Тим не менш, українська урядова комісія, до складу якої входили лише члени тієї церкви, яка користується прихильністю українського уряду, вирішила, що це відокремлення є недостатнім. Як наслідок, новий закон завдасть руйнівного удару по УПЦ, цілковито забороняючи її діяльність на українській землі.
Закон, що нині перебуває на розгляді в парламенті, є лише найзухвалішим із низки нападів на Церкву. Згідно з Доповіддю Державного департаменту США про стан релігійної свободи за 2022 рік, Служба безпеки України (СБУ) провела 41 000 розслідувань щодо можливої колабораційної діяльності на користь Росії і деякі із них стосувалися членів УПЦ; окрім того, СБУ провела обшуки в 350-ти будівлях, що належать Церкві. У грудні 2022 року було оголошено про запровадження санкцій проти ще сімох ієрархів УПЦ, зокрема проти митрополита Павла (Лебідя), намісника Києво-Печерської Лаври. У березні 2023 року влада спробувала вигнати духовенство УПЦ із Києво-Печерського монастиря. Кримінальні звинувачення — часто цілком безпідставні — було висунуто проти очільників Церкви та її прихожан.
Ці нападки на УПЦ є грубим порушенням прав людини. Український парламент добре розуміє, яким шляхом іде. У дійсності, парламентарі внесли поправки до законопроекту, що перебуває на розгляді, прибравши із його тексту важливі рядки, котрі забезпечили б його відповідність нормам права в галузі прав людини.
Рада виключила рядки, у яких ішлося про те, що закон має діяти «відповідно до норм міжнародного права в галузі свободи совісті та зобов’язань України у зв’язку з приєднанням до Ради Європи». Вилучивши це формулювання, Рада підготувала законопроект, який підриває свободу віросповідання та дотримання прав людини. Примітно, що в доповіді експертного комітету самої Ради зазначено, що законопроект має багато недоліків, пов’язаний з процедурними помилками й не вимагає жодних доказів того, що УПЦ загрожує державній безпеці України.
Уряд України пишається тим, що дотримується міжнародного права та забезпечує права людини після початку агресії Росії в лютому 2022 року. Україна дійсно успішно налогошувала на відмінності власної поведінки від поведінки Росії, спираючись на своє суворе дотримання норм права. Виступаючи на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, президент Володимир Зеленський зауважив, що «людство й міжнародне право сильніші за одну державу-терорист», і відзначив, що «Статут ООН фіксує цінність прав людини, гідності та життя, і ми теж фіксуємо їх». Українське Міністерство юстиції описує «юридичне протистояння з Російською Федерацією» як «юридичну війну», у рамках якої воно веде «продуману, комплексну та узгоджену юридичну оборону наших прав та інтересів».
Зухвале намагання зруйнувати Українську Православну Церкву й обмежити свободу віросповідання, яке зараз обговорюється в українському парламенті, підриває ці зобов’язання, а також претензії України на юридичну і моральну перевагу. Україна повинна змінити свою політику; її західні прибічники мають забезпечити не лише успіхи України на полі бою, а й дотримання нею прав та законності.
Вільям В. Берк-Вайт є професором права в Юридичній школі Кері Університету Пенсільванії».
Просмотров: 592