ОРГАНІЗАТОРАМ, УЧАСНИКАМ ТА ГОСТЯМ
XIІІ ЩОРІЧНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«СТУДЕНТСЬКА НАУКА В ДУХОВНІЙ ШКОЛІ»
Ваше Високопреосвященство! Дорогий владико ректоре!
Всечесні отці, брати і сестри! Шановна студентська молодь!
Вітаю Вас з початком роботи студентської конференції!
Відкриваючи цей науковий форум, хочу висловити щиру подяку усім, хто прибув до Київської духовної академії в цей непростий час. Вже третій рік триває героїчний спротив українського народу російській військовій агресії. Але і в цих надскладних умовах Українська Православна Церква здійснює своє спасительне служіння. Ми намагаємося нести народу України слово Боже, долучати наших співвітчизників до повноти життя у Христі Іісусі.
Для Церкви є вкрай важливим, що наші духовні школи продовжують діяти, незважаючи на усі випробування. Київська духовна академія і семінарія, вимушено переїхавши до нових приміщень, зберегла як повноцінний навчальний процес, так і виховну роботу. Викладачі Академії діляться своїми знаннями та досвідом з вихованцями духовних шкіл, зберігаючи безперервність традиції освіти та виховання. Академія готує до друку навчальні посібники та наукові праці. Тому, користуючись нагодою, я хочу знову і знову подякувати всім викладачам та співробітникам Київських духовних шкіл за їхню жертовну працю на благо нашої Святої Церкви. Хочу подякувати і всім вихованцям, які, незважаючи на випробування, через які зараз проходить і наша Батьківщина, і наша Церква, намагаються підготувати себе до гідного служіння на ниві Господній.
Цьогорічна студентська конференція присвячена двом видатним особистостям, які зробили важливий внесок в історію Української Православної Церкви на межі ХХ-ХХІ ст. У 2024 р. виповняється 10 років з дня упокоєння Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана, 1935-2014) та 100 років від дня народження протоієрея Петра Влодека (1924-2017), який був багаторічним ректором Волинської духовної семінарії, а також першим ректором відродженої Київської духовної семінарії у 1989-1991 рр. Їхній пам’яті і присвячена конференція.
Блаженніший Митрополит Володимир ніс служіння Предстоятеля нашої Церкви протягом двадцяти двох років (1992-2014). Це був час нечуваного церковного відродження, яке почалося в Україні після падіння радянського атеїстичного режиму. Але це був і час глибоких церковних конфліктів. Саме тоді в Україні сформувались церковні розколи, рани яких залишаються незагоєними і до сьогодні.
За час перебування Блаженнішого Митрополита Володимира на древній Київській кафедрі в Україні було збудовано тисячі храмів та десятки монастирів, канонізовано понад 250 святих, створено сотні церковних засобів масової інформації, започатковано велику кількість благодійних проектів.
Усі, хто мав можливість спілкуватися з Блаженнішим Митрополитом Володимиром, знають, що він з особливою увагою ставився до духовних шкіл. У 1992 р. саме за його благословенням було відроджено Київську духовну академію. Також з ініціативи Блаженнішого Митрополита Володимира Київські духовні школи почали святкувати свій актовий день 9 листопада — в день пам’яті преподобного Нестора Літописця. Його Блаженство, коли мав змогу, завжди очолював засідання Вченої ради КДА, урочистості з нагоди початку навчального року та випуску, актові дні, наукові конференції тощо. За підтримки Його Блаженства у 2009 р. в Академії було відроджено Церковно-археологічний музей, до якого він передав низку експонатів з власної колекції.
Цілком закономірно, що 10 листопада 2005 р. Блаженнішому Митрополиту Володимиру було присвоєне звання почесного професора Київської духовної академії. У 2014 р. після упокоєння Його Блаженства рішенням Собору єпископів Української Православної Церкви було засновано Синодальну стипендію імені Блаженнішого Митрополита Володимира, яку сьогодні отримують кращі студенти Київської духовної академії і семінарії.
Життєвий шлях протоієрея Петра Влодека був тісно пов’язаний з Волинню. Він народився у 1924 р. на території сучасної Рівненської області. Тоді ці землі перебували у складі Польщі. Коли йому виповнилося двадцять років, він був мобілізований та воював проти німецького нацизму, дійшовши до Берліна. Однак ще з дитинства він мав глибоке бажання стати пастирем Церкви. Тому у 1946 р. він вступив до Волинської духовної семінарії, а після її закінчення продовжив навчання у Московській духовній академії, де отримав науковий ступінь кандидата богослов’я. Прийнявши священство, він був призначений викладачем рідної йому Волинської семінарії, де згодом став інспектором, а у 1962 р. – ректором. Його ректорське служіння припало на сумні часи так званих «хрущовських гонінь». Отець Петро намагався зберегти Волинську семінарію в цих важких умовах, але у 1964 р. радянська влада все ж домоглася закриття семінарії. Після цього отець Петро проходив пастирське служіння за кордоном – в Німеччині та в Канаді. Повернувшись в Україну, він став керуючим справами Українського екзархату.
Коли у 1988 р. після урочистостей з нагоди 1000-ліття Хрещення Русі з’явилася можливість відродити у Києві духовну семінарію, протоієрей Петро Влодек одразу був призначений її ректором. Саме на його плечі ліг тягар створення з нуля Київської духовної семінарії. Навчальний процес у семінарії розпочався в жовтні 1989 р. Духовна школа розмістилася на території Києво-Печерської Лаври, де знаходилась майже 35 років.
У 1991 р. отець Петро переїхав до Луцька, де обійняв посаду ректора Волинської духовної семінарії. У 2006 р. за станом здоров’я він був змушений піти на спокій, але отримав звання почесного ректора Волинської духовної семінарії. Протоієрей Петро Влодек став автором першого підручника з Закону Божого, виданого українською мовою. Він також підготував чимало навчальних посібників для духовних шкіл.
Згадуючи сьогодні Блаженнішого Митрополита Володимира та протоієрея Петра Влодека, ми, перш за все, маємо замислитися над незбагненною дією в цьому світі Божого промислу. Ці видатні церковні діячи бачили і гоніння на Церкву, і її звільнення з кайданів атеїстичного режиму, і нові випробування, через які проходила Церква у часи державної незалежності України. І митрополит Володимир, і протоієрей Петро завжди залишалися передусім служителями Церкви Христової. Зберігаючи вірність Церкві та смиренно покладаючись на Божу допомогу, вони змогли гідно пройти усі життєві випробування.
Кожне покоління стикається з особливими викликами. Мабуть, для християнина не буває легких часів. Сьогодні наша Церква стикається з несправедливими звинуваченнями та відвертим тиском з боку окремих суспільних сил. Але ми маємо пам’ятати, що ми є служителями Христа. Ми маємо вчити про свою віру в будь-яких умовах. Ми також маємо бути справжніми патріотами України. Сьогодні, коли наша Батьківщина потерпає від жорстокої військової агресії, ми маємо робити все, щоб вистояти та зберегти нашу державу та нашу національну православну культуру.
Сподіваюсь, що учасники та гості конференції будуть мати сьогодні нагоду замислитися над історичними шляхами Церкви Христової. Студенти та аспіранти зможуть обмінятися плодами своїх перших наукових здобутків.
Бажаю усім вам успіхів в освоєнні богоодкровенних істин. Закликаю Боже благословення на Ваші труди!
ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
2 квітня 2024 року
м. Київ
Просмотров: 40