Різдвяне послання
Предстоятеля Української Православної Церкви
Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви
Христос рождається, славте,
Христос з Небес — зустрічайте,
Христос на землі — возносітеся,
Співайте Господеві вся земля.
(канон Р. Х., 1 пісня, ірмос)
Сердечно поздоровляю усіх Вас: боголюбиві архипастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з великим мироспасительним Празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
Звершилась велика благочестя Тайна: Бог з’явився у плоті (1 Тим. 3, 16). Сповнилась священна обіцянка, яку Божественна Любов ще в Раю подарувала падшому Адамові, що Сім’я Жінки зітре голову змія — диявола, через якого людина загубила Рай (Бут. 3, 15). Святитель Афанасій Великий, оспівуючи Тайну Різдва Христового, говорить, що Владика всього, Бог Слово, Творець і Создатель людини, прийшов на землю, став Людиною, щоб оживотворити людство і низложити злобного ворога (Творіння, ТСЛ. 1903 р.).
Різдво Христове своєю величчю і силою Божественної Любові схвилювало весь світ — видимий і невидимий. Ангели споглядали велику Тайну пришестя на землю Бога і дивувались, людство раділо, а демони — трепетали. Новонародженому Божому Сину служило все творіння. Земля принесла Йому Вертеп, Небо — Ангельску похвалу, людство — поклоніння пастирів і дари Волхвів. Навіть злоба царя Ірода, яка змусила Новонародженого Богомладенця втікати в Єгипет, послужила сповненню пророцтва, в якому Господь говорить: «Із Єгипта покликав Я Сина Мого» (Мф. 2, 15).
Предвічний Божий Син, ставши Сином Людським, осяяв розумним світлом усе творіння. Убогий Вертеп, в якому народився Христос Спаситель, став Небесним Чертогом, а ясла, в яких возліг Богомладенець, стали Престолом Божим, тому що, як говорять святі отці, де спочиває Бог, там і Його Престол.
У священну Різдвяну ніч Ангели в Небі співали дивну пісню: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14). Святі Небожителі сповістили, що разом із Сином Божим, що прийшов на землю в образі людини, прийшов на землю мир Божий і Боже благовоління. Син Божий примирив Собою все: небесне і земне (2 Кор. 5, 19). Бог подарував людям мир. Від нас, людей, треба тільки одне: прийти до Бога з належним смиренням і молитовною рукою взяти від Його Благості цей дивний, священний дар.
На жаль, не всі люди прагнуть миру. Є такі, які замість миру потрясають зброєю, улаштовують війни, грабують і нищать інших. Від однієї із таких війн страждаємо і ми, але ми мужньо стоїмо. Захищаючи свою землю і свою духовну свободу, ми молимось, щоб Господь зм’якшив серця воюючих проти нас, щоб Господь дав їм розум і мужність припинити війну і перекувати списи на серпи, а мечі на орала (Іс. 2, 4). Ми молимось, щоб усі люди зрозуміли, що Господь створив нас не для того, щоб ми воювали один проти одного і грабували один одного; не для того, щоб ми носили у своїх серцях ненависть і злобу, а для того, щоб ми жили в мирі, щоб ми поважали один одного, щоб ми носили у своїх серцях Божественну любов. Де любов — там Бог, «тому що Бог є Любов» (1 Ін. 4, 8).
Кожна людина має бути вмістилищем Божественної Любові. Серце людини — це духовна Вефлеємська печера, а розум людини — це духовні ясла, в яких має спочивати Бог, наш Творець і Создатель. І блаженна та людина, яка це розуміє і яка добрим і благочестивим життям готовить себе бути вмістилищем Божественної Любові. Блаженна та людина, яка смиренно молитвою і священним богомислієм поєднує свій розум з Вічним Богом і робить свій розум благоприємним Престолом для Небесного Царя.
У сучасному світі, сповненому злоби, ненависті і людської жадоби, це робити важко, але можливо. Треба просто брати себе в руки: треба з терпінням працювати над своїм духовним вдосконаленням. Треба терпеливо і мужньо виправляти своє життя, треба прикладати розумні зусилля для того, щоб наше життя вибудовувалось на священних Божественних законах. Подвиг життя по Божественних заповітах на вид виглядає суворим, особливо на своєму початку, але він є світлий і радісний по своїй природі; він є корисним для всіх: в першу чергу, для того, хто подвизається, а потім і для тих, хто поруч з ним. Усі інші образи людського життя, де панують злоба, агресія і неправда, на вид виглядають привабливими, але по суті вони є духовним трілом, яке на перший смак має солодість, але яке, швидше чи повільніше, вбиває того, хто його носить і нищить все, що навкруг.
Відкриймо свої серця для Бога, для Божественної Любові, адже Господь стоїть біля кожного із нас і з любов’ю каже: «Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього» (Одкр. 3, 20). Відкриймо свої серця для Божественної Любові і сповиймо Її пеленами своєї взаємної жертовної любові; тоді наше життя стане радісним і щасливим, і ніщо і ніхто не зможе нас перемогти. Адже Предвічний Син Предвічного Бога, прийнявши на Себе образ людини, не тільки викупив нас від зла, Син Божий подарував нам силу перемагати зло.
Ще раз вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, зі Святом Різдва Христового. Бажаю всім здоров’я, спасіння і Божого благословіння. Нехай мир Божий, який у священну Різдвяну ніч оспівували Ангели, спочиває в кожному серці, в кожній родині, в наші Батьківщині — Українській землі й у всьому світі.
З Різдвом Христовим!
Христос рождається, славте,
Співайте Господеві вся земля!
Амінь.
Смиренний
ОНУФРІЙ
Митрополит Київський і всієї України
Різдво Христове, 2024/2025 рр., м. Київ
Просмотров: 3536