У день памʼяті святих отців Першого Вселенського Собору Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій після Божественної літургії у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі зачитав звернення з нагоди 1700-річчя Першого Вселенського Собору. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
«Коли Свята Православна Церква Христова отримала свободу існування, тобто була легалізована, почалася нова сторінка історії Церкви. Той невидимий ворог, який навчав людей переслідувати віруючих у Христа, убивати їх, мучити, нищити, взяв на себе інше обличчя і почав ізсередини руйнувати Церкву», — сказав Блаженніший владика.
За словами Його Блаженства, найважливішим скарбом Церкви є чиста віра у Господа нашого Іісуса Христа як Сина Божого і Спасителя світу. Диявол намагався цей головний скарб Церкви знищити, щоб Церква втратила чистоту віри й перестала виконувати свою місію готувати людей до вічного спасіння. Але святі отці Першого Вселенського Собору вступили у боротьбу із духами зла, які бажали знищити цю спасительну віру.
«Собор у Нікеї, скликаний у 325 році, зібрав єпископів з усього світу та дав відповідь на виклики часу, перш за все – на єресь Арія, котра підривала самі основи віри в Божественність Господа нашого Іісуса Христа. Але цей Собор став не лише своєрідним богословським рубежем, він заклав модель церковного буття, що тримається на принципі соборності, спільного молитовного розпізнання істини у Святому Дусі. Апостол Павло нагадує нам, що “Бог не є Бог безладдя, а миру” (1Кор. 14: 33). І саме в мирі і в дусі братнього служіння, який був живо присутній серед отців Собору, відбувалися пошуки однодумності і істини. Це зібрання архіпастирів стало виявом глибокої довіри до спільного досвіду Церкви, де кожен голос мав значення, а істина визначалася не авторитетом сили, а однодушністю у Святому Дусі, як про це сказано в книзі Діянь: “Бо угодно Святому Духові і нам” (Діян. 15: 28). Така формула, народжена ще на Апостольському Соборі, знову ожила в Нікеї. Перший Вселенський Собор став не лише відповіддю на богословську кризу, але й зміцнив засади соборного мислення та існування Церкви. Він показав, що голос Церкви – це не приватна думка окремих людей, а плід духоносного соборного розпізнання», — підкреслив Архіпастир.
Першосвятитель також звернув увагу, що, відзначаючи цей ювілей, ми не можемо оминути ролі державної влади у цій події.
«Рівноапостольний цар Константин Великий, прагнувши миру у своїй державі, ініціював скликання цього Собору. Його підтримка дала можливість зібрати єпископів у небаченому доти масштабі. І у цьому ми бачимо приклад доброї співпраці між Церквою і державою», — сказав Предстоятель.
Разом з тим, Першоієрарх наголосив, що «тісне сплетення церковного і державного, що було закладено у Константинівську епоху, почало містити в собі і небезпеку, яка проявлялась в подальшій історії Церкви».
«Перед обличчям римського прокуратора Господь засвідчив: “Царство моє не від світу цього” (Ін. 18: 36). І нам життєво необхідно пам’ятати, що, співпрацюючи з державою, Церква не повинна втрачати свою пророчу свободу, своє покликання бути світлом світу. Церква завжди відкрита для конструктивної співпраці із державною владою, а також з іншими добрими людьми. Сьогодні існує чимало сфер суспільного життя, у яких така співпраця є цілком можливою. Це, зокрема, справи милосердя та благодійності, робота над збереженням історичної спадщини, підтримка інституту сім’ї тощо. Але при цьому ми маємо завжди пам’ятати, що питання богословсько-канонічного характеру, як це показав нам Перший Вселенський Собор, не можна вирішувати політичними методами. І тому співпраця Церкви з державою не має перетворюватися на втручання державної влади в суто церковні справи», — додав Блаженніший владика.
Архіпастир зробив особливий акцент на тому, що «Церква живе й розвивається через соборність, через слухання Святого Духа в серці Церкви, а не через зовнішній авторитет чи політичну підтримку».
«Нехай приклад Першого Вселенського Собору нас надихає на збереження чистоти православної віри, чистоти православної моралі, тому що на цьому ґрунтується життя людини. Якщо немає чистої віри, немає чистої християнської моралі, то людина не може вмістити в собі благодать вічного спасіння. Людина може думати, що вона йде в Царство Боже, а вона йтиме в іншому напрямку. І нехай молитвами святих отців Першого Вселенського Собору Господь благословить нас і землю нашу миром», — побажав Блаженніший Митрополит Онуфрій.
Просмотров: 241