Цього року День Хрещення Русі співпадає з святкуванням тисячоліття духовно-культурних зв’язків Київської Русі та Святої Гори Афон
15 липня 2016 року, на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулася прес-конференція для представників ЗМІ, під час якої спікери УПЦ розповіли про особливості цьогорічного Всеукраїнського Хресного ходу, а також майбутні свята, присвячені Дню Хрещення Русі та 1000-ліття давньоруського чернецтва на Афоні.
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило ознайомив журналістів з головними урочистостями, присвяченими тисячоліттю духовно-культурних зв’язків Київської Русі та Святої Гори Афон, а також давньруського чернецтва. «Цей ювілей безпосередньо пов’язаний з нашою країною. Ця спадщина мала дуже вагомий вплив на формування національного та духовного відродження в нашій країні», – відзначив дослідник.
Делегація УПЦ запрошена очолити торжества на Афоні
Вказуючи на давній тісний зв’язок між Київською Руссю та Святої Гори, Сергій Шумило зазначив, що ще святий князь Володимир був ктитором першого Афонського давньоруського монастиря – Ксилургу, де приймав постриг прп. Антоній Печерський. «Цього року делегація Української Православної Церкви запрошена очолити торжества на Афоні в цій стародавінй національній святині на Святій Горі», – повідомив Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні. На його думку, дуже символічно, що святкування розпочнуться на Афоні, а потім зі святогірськими святинями продовжаться до Києва, повторивши шлях Антонія Печерського з Афону до Києво-Печерської обителі.
Національна традиція Хресного ходу в Україні нараховує тисячоліття
Торкаючись історії національної традиції Хресного ходу в Україні, Сергій Шумило зауважив що вона нараховує тисячоліття. «Наші пращури вважали своїм обов’язком хоч раз в житті пішки пройти через всю Україну і вклонитися святиням Києво-Печерської Лаври». Після більшовицького перевороту ця традиція була знищена. Архівні джерела стверджують, що традиція звершення хресних ходів насильницьки знищувалась. «Паломників просто розстрілювали, – відзначив дослідник. – Тому за 80 років панування більшовизму традиція хресних ходів була втрачена… Проте це є одна з наших релігійних традицій, яка сьогодні відроджується.
Візначаючи, чому саме до Києва йдуть прочани, С. Шумило сказав, що саме сюди буде привезено дуже багато святинь з Афону та України, щоб люди могли прийти і вклонитися їм, зустріти їх. Саме Києво-Печерська Лавра стала продовженням традицій афонської Ксилургійської обителі, яка в ХІ столітті теж мала статус Лаври.
В УПЦ презентуватимуть вперше видані переклади українською творів вітчизняних подвижників Афону
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні також анонсував відкриття фотовиставки, присвяченої історії Святої Гори Афон, що відбудеться 24 липня в Києво-Печерській Лаврі, а також презентацію ювілейних видань.
В українському перекладі вперше має вийти визначна пам’ятка української культури 18 століття – яка ніколи не видавалася в Україні – “Повість про святий собор”, а також маловідомі листи преподобного Паїсія Величковського з Афону на Запорізьку Січ, що вперше друкуються та видаються українською.
Незабаром має вийти книжка про українського письменника і полеміста – Івана Вишенського, зазначив С. Шумило «Це був не просто письменник – це був афонський подвижник, який провів на Афоні 40 років, – сказав дослідник. – Нами знайдені в архівах маловідомі факти, джерела, а також було віднайдено печеру, в якій подвизався український затворник».
Просмотров: 1185