Вітальний адрес Предстоятеля УПЦ організаторам, учасникам та гостям VIII Міжнародної науково-практичної конференції

Організаторам, учасникам та гостям
VIII Міжнародної науково-практичної конференції
«Духовна та світська освіта:
історія взаємин – сучасність – перспективи»

Ваше Високопреосвященство, дорогий Владико Ректоре!
Возлюблені у Христі отці, брати і сестри!

Дозвольте привітати вас з відкриттям наукової конференції, яка проводиться вже восьмий рік поспіль і стала традиційним місцем зустрічі науковців, викладачів, студентів як духовних, так і світських навчальних закладів та наукових установ.

У цьому році конференція присвячена 1000-літтю давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон. 27 жовтня 2015 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив проведення загальноцерковних урочистостей з нагоди цього ювілею. І сьогоднішня конференція є одним із заходів у рамках урочистостей. Співорганізаторами конференції виступають Київська духовна академія та Міжнародний інститут Афонської спадщини в Україні.

Свята Гора Афон протягом століть була тим духовним центром, який визначальним чином впливав на церковне життя в Українських землях. Саме з Афону на Київські пагорби приніс традицію східного чернецтва преподобний Антоній Печерський. Заснована ним Києво-Печерська Лавра стала духовною спадкоємицею Афону.

Зв’язок зі Святою Горою протягом століть відігравав важливу роль у збереженні традиції духовного життя на нашій землі. Українські монастирі та подвижники благочестя завжди дивилися на Афонську чернечу республіку як на взірець. Прагнення віднайти справжнє джерело християнської духовної традиції приводило наших співвітчизників на Святу Гору. Саме досвід перебування на Афоні став тим фундаментом, на якому виросла духовна велич преподобних Антонія Печерського, Іоанна Вишенського, Паїсія Величковського та інших наших святих земляків.

Особливе значення має сьогодні афонська духовна та культурна спадщина для вітчизняної духовної освіти. Святитель Петро Могила, звертаючись до учнів Київської колегії, писав, що без благочестя будь-яка мудрість нічого не варта в очах Божих. Дійсно, знання, засвоєні в духовній школі, лише тоді будуть мати вагу, коли вони органічно поєднаються з нашим власним досвідом духовного життя. Ми навчаємося в духовній школі для того, щоб потім свідчити перед цим світом про правду Христову. Однак, добрим свідком стає лише той, хто особисто знає Христа, хто перебуває у постійній молитві до Нього. Лише досвід життя у Христі робить нас Його вірними свідками. Якщо ж ми не живемо Христом і у Христі, то які б ми не казали гарні слова, вони не зможуть зворушити серце наших слухачів.

Про необхідність для пастиря Церкви свідчити про Христа не лише словами, але й усім своїм життям багато говорили Отці Церкви. Наприклад, святий Григорій Двоєслов у своєму знаменитому «Правилі пастирському» писав: «Кожен проповідник повинен учити більше справами, ніж словами, вказуючи своїм послідовникам не стільки витіюватістю красномовства, скільки прикладом доброго життя шлях і ціль, куди вони повинні йти і чого прагнути» (Кн. III, гл. 42).

Тому вкрай важливо засвоїти протягом навчання в духовній семінарії та академії досвід духовного життя, досвід молитви, досвід постійної пам’яті про Бога. Інколи вважають, що це виключно чернечі чесноти, які неможливо поєднати з подружнім життям. Це помилка. Усі ми покликані до досконалості, хоча і йдемо до цього різними шляхами. Кожен має вести боротьбу з гріхом, кожен має відсікати гріховні пристрасті, кожен має наповнювати своє життя молитвою. Тому перебування Київських духовних шкіл у стінах найдавнішої вітчизняної чернечої обителі – Києво-Печерській Лаврі – є унікальною можливістю для студентів долучитися до багатовікового досвіду життя у Христі. Перебуваючи тут, у Святій Лаврі, не гайте часу; намагайтеся насититися молитвою, насититися спілкуванням з Преподобними печерськими. Це той досвід, який залишиться з вами на все життя.

Я б хотів згадати і ще про один ювілей, який у цьому році відзначає наша Церква. Це 200-ліття з дня народження видатного ієрарха та церковного вченого митрополита Макарія (Булгакова). Владика Макарій був випускником Київської духовної академії та протягом недовгого часу викладав в ній церковну історію. В його особі ми бачимо взірець церковного вченого, який поєднує інтелектуальну працю з молитовним подвигом. У ХХ ст. дослідники чимало сперечалися з приводу богословської спадщини митрополита Макарія. Думаю, що і на нашій конференції будуть обговорюватися полемічні питання, пов’язані з його творами. Однак, цілком очевидно, що спадщина митрополита Макарія рішуче вплинула на розвиток православної церковної науки. І для нас є вкрай важливим осмислення цієї спадщини в сучасному богословському та церковно-історичному дискурсах.

Бажаю учасникам і гостям конференції благословенних успіхів у вивченні минулого та сучасності нашої Церкви. Впевнений, що цей науковий форум буде сприяти розвитку вітчизняної богословської науки та освіти.

+ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

25 жовтня 2016 р.,
м. Київ

Просмотров: 108

Залишити відповідь