Патріарху Варфоломію можуть передати десятки монастирів і храмів по всій країні.
В українських ЗМІ з’явився перелік храмів і монастирів, які Україна погодилася передати Константинопольському патріархату Варфоломію. За даними джерела видання «Вести», вони були закріплені в договорі, який підписали Петро Порошенко і Патріарх Варфоломій в Стамбулі 3 листопада 2018 року – ймовірно, мова йде все-таки про додаток до договору (за даними ряду інших співрозмовників, документ носив декларативний характер і був досить коротким). Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на газету «Вести».
Потрібно відзначити, що на запит ЗМІ у АП відмовлялися оприлюднити цей договір, виправдовуючись формальними причинами.
Окремо обговорено питання Києво-Печерської та Почаївської лаври. Глава департаменту у справах релігій і національностей Мінкульту Андрій Юраш так описував питання лавр: “Вони в держвласності. Такі об’єкти національного значення нікому у власність не передаються – нижня частина Києво-Печерської і Почаївська лавра передані на 50 років в оренду УПЦ МП. Якщо буде зрозуміло , що при передачі лаври в оренду існували порушення, це може стати підставою для перегляду договору”.
“Вести” опублікували перелік храмів і монастирів, які можуть передати Константинополю.
У списку вісім древніх святинь, які відносяться до Української Православної Церкви:
– Свято-Вознесенський Фролівський жіночий монастир в Києві (Київська єпархія УПЦ). Комплекс церков (Вознесенська, 1732 р Воскресенська, 1824 р дзвіниця 1821 р Церква Казанської Божої матері).
– Межигірський Спасо-Преображенський монастир, с. Ново-Петрівці Київської області. Перший монастир з часів княгині Ольги, був остаточно зруйнований в 1933 році, цінний територією в 72 га, на якій розміщена резиденція Віктора Януковича, Межигір’я.
– Свято-Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир, м.Корець, Рівненська обл., УПЦ. Відомий святинями: Корецької іконою Божої Матері “Споручниця грішних”, Плащаниця Успіння Божої Матері, написана на кипарисі, Плащаниця Спасителя, список Почаївської ікони Божої Матері, ікона Божої Матері “Скоропослушниця”, “Геронтісса” і ін. Ікони, а також хрест із часткою Хреста Господнього і частками мощей святих.
– Спасо-Преображенський монастир – православний чоловічий монастир, м Новгород-Сіверський, УПЦ. Імовірно, побудований в XVI-XVIII ст., За переказами – один з найдавніших в Київській Русі. Відновлено і відреставровано в 1990-ті. Головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері “рятівниця потопаючих” ( “Леньковска”).
– Молченський Різдво-Богородицький жіночий монастир, м.Глухів, Сумська обл., Зараз у веденні УПЦ. Побудований в XVII-XIX ст., Головна святиня – Молченська ікона Божої Матері.
– Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь у с. Соснівка Сумської області, УПЦ. Ставропігійного чоловічого монастиря в парі кілометрів від кордону з РФ. Історично склалося, що його монахи живуть по чинопослідуванню Афонської гори.
– Хресто-Воздвиженський жіночий монастир, м Полтава, УПЦ. Заснований в 1650 році, в травні 1709 го був резиденцією Карла XII. На дзвіниці, що імітує лаврську в Києві, перебувала стінописна чудотворна ікона Скорботної Богоматері “Сподівання усіх кінців землі”. – Свято-Іллінський чоловічий монастир в Одесі, УПЦ. Заснований в 1884 році для надання допомоги паломникам через Одесу на Афон і в Палестину (допомога в отриманні закордонних паспортів, притулок і т.п.) Головні святині: чудотворна ікона Божої Матері “Годувальниця”, хрестоподібна частина древа Животворящого Хреста Господнього, ліва стопа святого апостола Андрія Первозванного.
– Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир, Одеса, УПЦ. Заснований, як Афонське подвір’ї, в 1876 році, також на допомогу прочанам на Афон і в Палестину (тут і зараз діє готель для паломників). Святині – ікона і мощі святого великомученика Пантелеймона, образ Божої Матері Ченстоховської.
А також два УПЦ КП і один УАПЦ:
– Києво-братський Богоявленський монастир (в Києво-Могилянській академії). Собор закладався в XVI столітті як патріарша ставропігія Константинопольським патріархом Єремією. Був зруйнований більшовиками в 1919 році – зараз на його території один з корпусів університету. У 2007 році був відновлений академічний храм Святого Духа (УПЦ КП). Мова про претензії на території 1648 року особливу цінність становить бібліотека.
– Успенська церква (ставропігійна Церква Успіння Пресвятої Богородиці), Львів, під юрисдикцією УАПЦ. Побудована в 1591-1629 рр. Успенським братством. Зараз – одна з головних пам’яток архітектури в стилі італійського Ренесансу.
– Манявський скит (Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир) с. Манява, Івано-Франківська обл, УПЦ КП. Заснований в 1611 році – але діючий монастир відкритий лише в 1990-х. Скит відомий “Блаженним каменем” – за переказами, місце молитви і очищення (насправді, це ніша у скелі розміром 10х3 метри, в якому в давнину жили монахи).
За даними джерел “Вестей”, питання передачі знаходиться на контролі у екс-заступника голови АП, радника президента Ростислава Павленка. “Він редагує цей список з урахуванням інтересів і побажань Варфоломія і його екзархів, – повідомив співрозмовник видавництва. – Щоб з’ясувати ситуацію і дізнатися, хто вагається, – в західні області був відряджений Андрій Юраш, глава департаменту Мінкульту”.
З юридичної точки зору питання передачі храмів / монастирів Константинополю, тобто іноземному резиденту, виглядає сумнівно. “Це суперечить Конституції України, впевнений, що незабаром після оприлюднення цієї інформації депутати подадуть звернення в Конституційний суд з тим, щоб це скасувати. Але держава в принципі не має права втручатися в справи церкви – заборона прямо прописана в Законі про віросповідання, ряді конвенцій і міжнародних декларацій про права і свободи, – сказав “Вестям” Ростислав Кравець, старший партнер АК “Кравець і партнери”. – З юридичної точки зору, документ про передачу чогось Вселенському патріархату зараз не вартий і паперу, на якому написаний”.
Протоієрей Олександр Бахов, глава юридичного відділу УПЦ “Вестям” пояснив: більшість об’єктів, відображених в списку, знаходиться у власності держави і були передані УПЦ в користування. “Це Фролівський монастир, Глинська пустинь, монастирі в Одесі. Є й монастирі, які знаходяться у власності церкви. В будь-якому разі, для позбавлення права власності або розірвання договорів про право користування / оренди повинні бути підстави – таким, скажімо, може бути прийнятий законопроект № 5309”- сказав протоієрей Олександр Бахов.
За його припущенням, механізм відторгнення храмів / монастирів може бути таким: громади поставлять перед фактом необхідності зміни назви. Рада прийме додатковий нормативний акт, який підніме питання про переукладання договору після перейменування. “Можливо, знадобиться додаткова угода, яку просто не підписуватимуть: скажуть, що ви, мовляв, як представники країни-агресора, втратили право на переукладання договору оренди”, – резюмував голова Юридичного відділу.
Храми і монастирі відбирати не можна, сказав” Вестям “архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент. “Це просто не по-християнськи. Адже це не просто матеріальна власність: це релігійні святині, місця, з якими пов’язане життя наших віруючих. Багато з них відроджували святині, багато відреклися від світу, щоб там проводити життя в молитві – а будь-якого роду інформація про такі методи і рішення викликає стурбованість: навіть в лихі 90-ті найстрашніші рекетири і бандити не зазіхали на храми і монастирі. Сьогодні ж рівень моралі в суспільстві допускає можливість навіть таких, крайніх, заходів”, – зазначив владика Климент.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 5551