У Саках відбулося відкриття та освячення пам’ятника сщмч. Володимиру Троєпольському

Понеділок, 13.01.2020 10:04

11 січня 2020 року, в суботу після Різдва Христового, у Свято-Іллінському храмі м. Саки Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви вперше молитовно відзначили день пам’яті священномученика Володимира Троєпольского (настоятеля храму в 1891-1898 рр.). Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

28 липня 2019 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви (журнал № 27) ім’я священномученика Володимира Троєпольського внесено в церковний календар Української Православної Церкви. Пам’ять священномученика Володимира Троєпольского вшановується 11 січня.

Божественну літургію цього дня очолив благочинний Сакського церковного округу протоієрей Іоанн Пристинський у співслужінні духовенства благочиння. На сугубій єктенії були піднесені прохання про єдність Православної Церкви і збереженні Церкви від розділень і розколів, а також молитва за мир в Україні. Після співу запричасного вірша було зачитано житіє священномученика.

Після завершення богослужіння відбувся хресний хід до пам’ятника священномученику Володимиру (скульптор Олег Радзевич), встановленого на території храмового скверу, де відбулося урочисте відкриття і освячення.

Протоієрей Іоанн Пристинський привітав парафіян із днем ​​пам’яті священномученика Володимира і побажав кожному молитовного заступництва святого. Крім того, протоієрей Іоанн повідомив про те, що з благословення митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря недільній школі Свято-Іллінського храму м. Саки присвоєно ім’я священномученика Володимира Троєпольского.

Священномученик Володимир Троєпольский народився 13 січня 1864 р. в селі Коломна Орловської губернії в родині священника. Уже в дитинстві він втратив батьків. Виховання він отримав спочатку в духовному училищі, потім у духовній семінарії.

У вересні 1891 року був висвячений у сан диякона і священника з розподілом в Іллінську церкву міста Саки Євпаторійського повіту. Там його турботами була влаштована дзвіниця, а також придбано близько 200 десятин церковної землі. Він зумів залучити жертводавців на влаштування при грязелікарні притулку, в якому за невелику плату могли б зупинятися бідні, які приїжджають сюди для лікування. З 1891 року по 1898 рік був законовчителем трьох Сакських земських шкіл. З 1896 року по 1898 рік він служив спостерігачем церковнопарафіяльних шкіл Євпаторійського повіту Таврійської губернії. У 1895, 1896 і 1898 роках був депутатом від духовенства єпархіальних окружних з’їздів. У 1898 році Євпаторійським повітовим комітетом піклування про народну тверезість він призначається завідувачем Сакських безкоштовних народних бібліотек-читалень, а з липня 1898 року до жовтня 1898 року — завідувачем і законовчителем двох керченських церковнопарафіяльних шкіл.

У 1898 році був призначений настоятелем грецької Іоанно-Предтеченської церкви в Керчі.

У 1899 році переведений в Алупку настоятелем храму Архангела Михаїла і законовчителем Алупкінської церковно-парафіяльної школи і Сімеїзької земської школи. Крім того, в 1899 році йому було доручено викладання Закону Божого в Сімеїзькому земському народному училищі.

Під час революційних подій 1905 року отець Володимир виступав із викриттям революціонерів. За це на початку 1905 року отримав перше попередження з погрозами. Це не зупинило священномученика, і він продовжив закликати людей не брати участь в мітингах, а перебувати в мирі та любові.

28 грудня 1905 року, через три дні після Різдва Христового, отець Володимир був заколотий кинджалами в своєму будинку, на очах у дружини і чотирьох малолітніх синів.

Та один з убивць в пориві жаху і каяття припав до отця Володимира з криком: «Батюшко! Прости!», — на що той прошепотів: «Бог простить». 29 грудня (11 січня за н. ст.) отець Володимир спочив, встигнувши перед смертю сповідатися і причаститися Святих Христових Таїн.

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 311

Залишити відповідь