ВРЦіРО пропонує практичні кроки з протидії насильству замість ратифікації Стамбульської конвенції

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій вважає, що ідеологічна заангажованість та окремі положення Стамбульської конвенції викликають сумніви щодо доцільності ратифікації цього міжнародного документа, та викладає в листі до Прем’єр-міністра практичні пропозиції, спрямовані на протидії домашньому насильству. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на vrciro.org.ua.

«Замість ратифікації Стамбульської Конвенції ми закликаємо розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також відмовилися від ратифікації цієї Конвенції (Великобританія, Ліхтенштейн, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Молдова, Вірменія)», – зазначається у листі ВРЦіРО.

Зокрема для розробки ефективного механізму протидії проблематиці насильства, а також домашнього насильства Всеукраїнська Рада Церков пропонує низку практичних кроків:

  • сформувати робочу групу з фахових юристів, куди можуть долучитись представники від ВРЦіРО для покращення національного законодавства;
  • провести діалогові зустрічі представників правозахисних кіл та релігійного середовища для аргументованого опрацювання недоліків пропонованого документа та вироблення спільної позиції;
  • отримати практичні наслідки у вигляді довершеного чи оновленого національного законодавства, яке потім буде моніторитись у розрізі практичної імплементації в усіх регіонах України, куди радо залучаться представники ВРЦіРО.

Як наголошують у Всеукраїнській Раді Церков, ключовим недоліком Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції) є проблемне тлумачення поняття «гендер» — воно «несе в собі ризики викривлення суті державної гендерної політики, яка до цього часу визначається Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”».

Крім того, Стамбульська конвенція запроваджує зовсім інше тлумачення поняття «гендер», ніж у законі України, яке означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків (стаття 3). Тобто у конвенції йдеться про «гендер» не як біологічну стать, яка характеризує жінку або чоловіка, а про самоідентифікацію людини. Натомість у Римському статуті міжнародного кримінального суду (стаття 7), підписаному Україною у 2000 році, термін «гендерний» відноситься лише до двох статей – чоловічої та жіночої.

На переконання релігійних діячів, негативними наслідками такого підходу у Стамбульській конвенції може бути спонукання українських школярів до розмірковування над зміною статі (“гендеру”) та популяризація одностатевих стосунків як норми.

«Побоювання вірних різних конфесій пов’язано з зобов’язанням, передбаченим статтею 14 Стамбульської конвенції, яке передбачає включення матеріалу з питань нестереотипних гендерних ролей у формальні навчальні плани на всіх рівнях навчання», – підкреслюється в листі ВРЦіРО до Уряду.

Також Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій вважає неприпустимими підходи, які практикуються в окремих країнах Західної Європи, коли дітям дається право самостійно визначити свій «гендер» у підлітковому віці, оскільки це лише спонукає до появи випадків захворювання на гендерну дисфорію.

Нагадаємо, раніше ВРЦіРО у зверненнях до керівництва держави й міністерств зазначала, що ризики ратифікації Стамбульської конвенції мають спонукати українську владу розвивати національне законодавство з протидії домашньому насильству, щоб убезпечити суспільство від небезпечної гендерної ідеології, та нагадувала, що більшість громадян України не підтримує ратифікацію цієї Конвенції Ради Європи.

  Читайте наші новини у Тelegramшвидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 141