Чому і як Архістратиг Михаїл став Небесним Покровителем Києва

21 листопада Православна Церква згадує Собор Архістратига Михаїла та інших Сил Безплотних.

Про що свідчить особливе шанування Михаїла Архангела киянами — у матеріалі, підготовленому Інформаційно-просвітницьким відділом УПЦ.

Шанування святих в Православ’ї є важливою складовою духовного життя християнина. Загальновідомо, що святці нагадують віруючим про день Небесного Покровителя, його подвиг і особливе молитовне заступництво. У сукупності це спонукає християнина не забувати про духовний орієнтир і можливості просити у святого клопотання перед Богом. Однак таким «функціоналом» не вичерпується значення агіології, або науки про святих і їх прославленні в Церкві.

Чудо Михайла Архангела в Хонех

Цікаво, що ті, які шануються як святі, можуть самі багато чого розповісти про людей, які їх прославляють. Іншими словами, шанування святих постає як свого роду духовний портрет суспільства.

У зв’язку з цим цікаво відмітити, хто на території нинішньої України — історичної Русі, шанувався як святий, і молитовно вшановувався народом. Відповідь на це цікаве питання породжує багатий ґрунт для роздумів, оскільки на Русі першими, хто був прославлений, виявилися — благовірні князі Борис і Гліб. Ні монахи, ні архієреї або мученики, а страстотерпці княжого роду, що показали смиренність і віру в обставинах, при яких це виглядає майже неймовірним — на вершині державної влади.

Якщо хронологічно підійти до того самого питання, то з жителів Русі першим, хто досяг святості, була жінка — княгиня Ольга. Її шанування «у святих» також показово, адже в Христа зуміла зодягнутися войовниця, яка до цього нещадно тисячами винищувала ворогів.

Архістратиг Михаїл на Лядських воротах

Серед подібних спостережень уваги заслуговує і шанування архангела Михаїла в серці історичної Русі — Києві. Як і в попередніх випадках, спрямованість в молитвах до Архистратига Небесних сил невипадкова. У найзагальнішому сенсі вона свідчить про духовну перемогу: Бога над дияволом, християнства над язичництвом, світла над темрявою, добра над злом.

До такої думки призводить історія Хрещення Русі за часів св. рівноап. князя Володимира Великого. Починаючи з Києва, статуї ідолів, через яких звершувалося поклоніння бісам, знищувалися, а на їх місці будувалися храми. За допомогою такої зміни віруючий народ намагався освятити землю, де стояли кумири. Відомо, що коли ідол Перуна було скинуто з пагорбів Дніпра в річку, то деякі язичники, що залишалися вірними своєму культу, вигукували: «Видибай наш государ, боже, видибай». Статуя ж видибала, або спливла на берег, чому місце то отримало назву «Видубичі». Згодом ідол все ж втопили, а перший митрополит Київський Михаїл благословив побудувати на тому місці монастир на честь Архістратига Михаїла в знамення перемоги над дияволом. До сих пір та обитель іменується Видубицькою.

Архістратиг Михаїл. Софія Київська

Продовжувачем традиції вшанування архангела був онук благовірного князя Ярослава Мудрого Святополк (не плутати зі Святополком – сином Володимира, який вбив свв. Бориса і Гліба), який носив у хрещенні ім’я Михаїл. Саме він заклав на початку XIII століття на Старій київській горі Михайлівський золотоверхий собор. Хрещення князя в ім’я Архистратига також було невипадковим, оскільки цим підкреслювалася непримиренна до недругів політика князя.

Пам’ятник Архангелу Михаїлу на Оболоні

Примітно, що любов киян до Архистратига Михаїла зберігається з великокнязівських часів до наших днів. Як свідчать історики, з XVI століття це шанування було зафіксовано не тільки топонімічно — в церковних спорудах, а й геральдично — на гербі Київського воєводства. До наших днів це зображення зазнало різних змін: змінювалося розташування меча в руці архангела, його вбрання, кольори фону. За радянських часів взагалі було прийнято рішення створити новий герб УРСР, проте нововведення із зображенням серпа, молота і каштанів проіснувала не більше 30 років. У 1995 році київський герб повернув на свій щит Архистратига Михаїла.

Слід визнати, що і сьогодні зберігається особливе шанування Архистратига Небесних сил безтілесних серед киян: як християн, так і тих, хто тільки на шляху до Церкви. У поданні городян зображення архангела уособлює собою перемогу добра над злом, здатності з Божою поміччю перемогти труднощі та біди.

Ієромонах Силуан (Пасенко)

Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!

Просмотров: 3890

1 коментар

  1. С праздником, православные! Вчера вечером внезапно полностью замолчал телефон, экран чёрный, на зарядку не реагирует вообще, несколько хитрых способов включения бесполезны – кусок очень дорогой пластмассы. С утра после молитвы Архистратигу Михаилу, пришлось идти в магазин к спецу. Перед входом в магазин – ещё одна просьба на купола с крестами близлежащего собора: “Архистратиже Михаиле, моли Бога о нас”. В магазине спец одним движением включил устройство, все функции нормально работают.
    О всесвятый, великий Михаиле Архистратиже! Не презри нас, грешных, молящихся тебе о помощи и заступлении твоем в веце сем и в будущем, но сподоби нас тамо купно с тобою славити Отца и Сына и Святаго Духа во веки веков.

Залишити відповідь