Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ продовжує публікувати духовні роздуми протоієрея Олександра Клименка. Черговий випуск присвячено Євангельській притчі про весільний бенкет (Лк. 14: 16-24).
«Господь у цій притчі каже елементарну річ: “Прийдіть! Прийдіть до храму, зберіться на соборну службу, на обговорення Євангелія, на читання чудової книги духовної або на перегляд доброго духовного фільму, і Я буду поруч із вами…”. Не будемо глухими до заклику Господнього. Він не потребує ані служіння рук людських, ані слів наших, але ми Його потребуємо. Подумаймо, як часто навіть ми, воцерковлені християни, розмінюємо на земні турботи соборну молитву в храмі та Причастя Таїн Христових», – відзначив о. Олександр та побажав кожному щоразу, переборовши врешті свою лінь та помолившись за богослужінням, відчути ту неймовірну благодать Божу.
Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано. І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! А другий сказав: Я купив собі п’ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути. І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих. І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще. І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій. Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері… Бо багато покликаних, та вибраних мало! (Лк. 14: 16-24).
«Господь цією притчею говорить про дещо глибше, аніж сама ця історія, – зазначив о. Олександр. – Звісно, можна її розглядати в політичному сенсі. Тому що коли цар землі запрошує підлеглих на весілля свого сина, на весілля спадкоємця, – це політична подія. Це подія засвідчення вірності, це подія, в якій підлеглі висловлюють свою вірність правителю. І той, хто не прийде, автоматично стає ворогом, стає бунтівником, стає революціонером, якого цар буде карати. Зруйновані міста, вбиті люди – це лише один із наслідків такого непослуху. З іншого боку, треба говорити про Євхаристійний зміст цієї притчі. Усі святі отці, тлумачачи її, говорили про те, що Господь закликає нас на бенкет Таємної Вечері».
Клірик УПЦ зауважив, що ми щонеділі маємо можливість стати учасниками Таємної Вечері, однак часто знаходимо привід не йти до церкви.
«Той, хто тепер постійно долучається до бенкету, вкушає Його Кров і Плоть, отримує підтвердження Нового Завіту, нової домовленості між нами і Богом: доки в нас тектиме Кров Господня, доти ми будемо заручниками Царства Небесного», – додав він.
Як наголосив протоієрей Олександр Клименко, люди, знаходячи відмовку не йти на богослужіння, розмінюючись при цьому на різний непотріб, насправді позбавляють себе можливості бути учасником соборної молитви в храмі Божому, бути учасником Святих Таїнств.
Він запевнив: «Знаєте, коли ви прийдете до храму, то відчуєте те переповнення Божої благодаті, яке не одразу приходить, але, як мінімум, ви відчуєте цілісність вашого життя, наявність мети, реалізованість цієї однієї-двох-трьох годин, вас відвідає відчуття того, що ці години не минули даремно».
Як підкреслив протоієрей Олександр Клименко, Господь закликає нас усіх прийти на святкову Вечерю, тобто – Євхаристію.
«Господь у цій притчі каже елементарну річ: “Прийдіть! Прийдіть до храму, прийдіть на молитву, зберіться на соборну службу, зберіться на обговорення Євангелія, зберіться на читання чудової книги духовної або на перегляд доброго духовного фільму, і Я буду поруч із вами, і Я не буду гніватися на вас. Звісно, я вже подивлюся, а чи прийшли ви одягнуті відповідно, Я вже за ситуаіцєю буду дивитися, а чи насправді ви розумієте, до Кого ви прийшли… Можливо, ви просто хочете пообідати, або ви згадаєте про Голгофу і про Мій Гріб Господній”. Ось що, можливо, скаже вам Господь, але в першу чергу Він скаже вам: “Прийдіть!”», – продовжив він свою думку.
Насамкінець священник закликав не бути глухими до заклику Господнього та, якщо потрібно, змушувати себе йти до храму Божого. «Він не потребує ані служіння рук людських, ані служіння ніг людських, ані слів наших, але ми Його потребуємо. Цього дня, коли ми згадуємо цю притчу, подумаймо, як часто навіть ми, воцерковлені християни, самі розмінювали на земні турботи соборну молитву в храмі та Причастя Таїн Христових», – відзначив о. Олександр та побажав кожному щоразу, переборовши врешті свою лінь та помолившись за богослужінням, відчути ту неймовірну благодать Божу.
Читайте наші новини у Тelegram: швидко, зручно і завжди у вашому телефоні!
Просмотров: 462